У системі неподалік від нас астрономи виявили ще одну екзопланету, найменшу з виявлених за допомогою методу радіальних швидкостей

На додачу до трьох відомих планет у системі за 35 світлових років від нас, які потенційно можуть утримувати воду, астрономи виявили ще одну, масою у половину венеріанської, а також є підозри про існування п’ятої у жилій зоні.

Про це розповідають в Європейській південній обсерваторії (ESO).

"Планета у жилій зоні може мати атмосферу, яка б могла захищати та підтримувати життя", - каже Марія Роза Сапатеро Осоріо, астроном Центру астробіології в Мадриді, Іспанія, та одна з авторів дослідження, опублікованого в журналі Astronomy & Astrophysics.

Отримані результати є важливим кроком у пошуках життя на планетах розміром із Землю поза Сонячною системою. Виявлення біосигнатур на екзопланеті залежить від можливості вивчати її атмосферу, але нинішні телескопи недостатньо великі, щоб досягти дозволу, необхідного для цього на невеликих скелястих планетах. Ця недавно вивчена планетна система, названа на честь своєї зорі “L 98-59”, є привабливою мішенню для майбутніх спостережень за атмосферами екзопланет. Як тепер з’ясувалося, навколо цієї зорі, що розташована за 35 світлових років від нас, обертаються скелясті планети, такі як Земля чи Венера, які знаходяться досить близько до зірки, щоб бути теплими.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) ESO, команда змогла зробити висновок, що три планети можуть містити воду у своїх надрах або атмосфері. Дві найближчі до зорі планети в системі L 98-59, ймовірно, сухі, але можуть мати невелику кількість води, тоді як до 30% маси третьої планети може складати вода, що робить її океанським світом.

Крім того, команда виявила "приховані" екзопланети, які раніше не були помічені в цій планетарній системі. Вони відкрили четверту планету і підозрюють, що існує і п’ята, що знаходиться на правильній відстані від зорі для того, щоб на її поверхні існувала вода. "У нас є натяки на присутність планети земного типу у жилій зоні цієї системи", - пояснює Олів'є Деманджон, науковий співробітник Інституту астрофізики та космічних наук Португальського університету, провідний автор нового дослідження.

Дослідження являє собою технічний прорив, оскільки астрономам вдалося визначити, використовуючи метод радіальних швидкостей, що сама внутрішня планета в системі має лише половину маси Венери. Це робить її найлегшою екзопланетою, коли-небудь виміряною за допомогою цієї методики, яка обчислює коливання зорі, спричинене крихітним гравітаційним перетягуванням її орбітальних планет.

Для вивчення L 98-59 команда використовувала прилад Ешеле-спектрограф для скелястих екзопланет та стабільних спектроскопічних спостережень (ESPRESSO) на VLT ESO. "Без точності та стабільності, забезпечених ESPRESSO, це вимірювання було б неможливим", - каже Сапатеро Осоріо. "Це крок вперед у нашій здатності вимірювати маси найменших планет за межами Сонячної системи".

Астрономи вперше помітили три планети навколо зорі L 98-59 у 2019 році за допомогою Супутника спостережень за транзитами екзопланет (TESS) NASA. Для пошуку планет та вимірювання їх розмірів він опирається на так званий транзитний метод — коли за падінням яскравості світла від зорі, спричиненого планетою, що проходить перед нею, можна зробити висновок про властивості планети. Однак лише з додаванням вимірювань радіальної швидкості, зроблених за допомогою ESPRESSO та його попередника, Високоточного шукача планет за радіальною швидкістю (HARPS) на 3,6-метровому телескопі ESO Ла Сілла, Деманджон та його команда змогли знайти додаткові планети й виміряти маси та радіуси перших трьох. "Якщо ми хочемо знати, з чого складається планета, мінімум, що нам потрібно, це її маса та радіус", - пояснює Деманджон.

Команда сподівається продовжувати вивчення системи з майбутнім космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST) NASA/ESA/CSA, тоді як Надзвичайно великий телескоп (ELT) ESO, який будується в чилійській пустелі Атакама і має розпочати спостереження у 2027 році, також ідеально підходить для вивчення цих планет. "Прилад HIRES на ELT зможе мати можливість вивчати атмосферу деяких планет в системі L 98-59, доповнюючи таким чином JWST із Землі", - каже Сапатеро Осоріо.

"Ця система анонсує нас, що на нас чекає", - додає Деманджон. "Ми, як суспільство, ганяємося за планетами земного типу з моменту народження астрономії, і тепер ми нарешті все ближче і ближче до виявлення планети земного типу у жилій зоні її зорі, атмосферу якої ми могли б вивчати".

Робота, опублікована в журналі Astronomy & Astrophysics у статті “Тепла планета земного типу з половиною маси Венери”, доступна онлайн.

Довідково: маса Венери складає 4,8685×10^24 кг або 0,815 земної маси.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.