Деякі з найдавніших зірок нашої галактики датовані з безпрецедентною точністю
Вченим вдалося датувати з безпрецедентною точністю деякі з найстаріших зірок Чумацького Шляху, поєднавши дані про осциляції зірок з інформацією про їх хімічний склад.
Про це розповідається в пресрелізі Бірмінгемського університету, Великобританія.
Команда під керівництвом дослідників зі вказаного вишу вивчила близько сотні зірок-червоних гігантів і змогла визначити, що деякі з них спочатку були частиною галактики-супутника під назвою Гея-Енцелад, яка зіткнулася з Чумацьким Шляхом на початку своєї історії.
Результати, опубліковані в журналі Nature Astronomy, показали, що обстежена група зірок має однаковий вік або трохи молодша за більшість зірок, про які відомо, що вони розпочали своє життя в Чумацькому Шляху. Це підтверджує чинні теорії, згідно з якими Чумацький Шлях вже почав утворювати значну частину своїх зірок, коли відбулося злиття з Гея-Енцеладом.
На момент зіткнення Чумацький Шлях вже ефективно утворював зірки, більшість з яких тепер перебувають у межах його товстого диска, однієї з двох дископодібних структур, що складають галактику.
Йозефіна Монтальбан зі Школи фізики та астрономії Бірмінгемського університету є провідним автором статті. Вона сказала: “Хімічний склад, розташування та рух зірок, які ми можемо спостерігати сьогодні в Чумацькому шляху, містять цінну інформацію про їх походження. Підвищуючи свої знання про те, як і коли утворилися ці зірки, ми можемо почати краще розуміти, як злиття Геї-Енцеладу з Чумацьким Шляхом вплинуло на еволюцію нашої галактики”.
При проведенні розрахунків команда використовувала астеросейсмологічні дані супутника “Кеплер” у поєднанні з даними приладів Gaia та APOGEE. Всі три призначені для збору даних, щоб допомогти вченим картографувати та схарактеризувати зірки в Чумацькому Шляху.
Астеросейсмологія — відносно нова техніка, яка вимірює відносні частоти та амплітуди природних режимів осциляцій (коливань) зірок. Вона дозволяє вченим збирати інформацію про розмір та внутрішню будову зірки, що надає можливість точно оцінити її вік.
У цьому дослідженні команда використовувала інформацію про окремі режими осциляцій кожної зірки, а не усереднені властивості їх пульсацій. Вони також змогли використовувати астеросеймологію в поєднанні зі спектроскопією, яка дозволяє вимірювати хімічний склад зірок.
Співавтор, професор Андреа Мільо з Болонського університету сказав: “Ми показали величезний потенціал астеросейсмології в поєднанні зі спектроскопією для отримання точних, докладних відносних віків окремих, дуже старих зірок. У сукупності, ці вимірювання сприяють поглибленню нашого уявлення щодо перших років існування нашої галактики та обіцяють світле майбутнє для галактичної археоастрономії”.
! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.