В нашій галактиці виявлено надзвичайно рідкісну, таємничу нейтронну зірку
В Чумацькому Шляху виявлено магнітар, найшвидший із небагатьох відомих, що обертаються і з дуже потужним магнітним полем.
Про це розповідається в прес-релізі Центру передового досвіду з дослідження гравітаційних хвиль (Centre of Excellence for Gravitational Wave Discovery) Австралійської дослідницької ради (ARC).
12 березня 2020 року космічний телескоп "Свіфт" виявив спалах радіації на півшляху крізь Чумацький Шлях. Впродовж тижня, щойно відкрите джерело рентгенівських променів, назване Swift J1818.0–1607, було визначено як магнітар – рідкісний тип нейтронної зірки, що повільно обертається, і має одне з найпотужніших магнітних полів у Всесвіті.
Обертаючись раз на 1,4 секунди, це найшвидший з відомих магнітарів, що обертаються, і, можливо, одна з наймолодших нейтронних зірок Чумацького Шляху. Він також випромінює радіоімпульси, подібні тім, що виходять з пульсарів – іншого типу нейтронних зірок, що обертаються. На момент цього виявлення були відомі лише чотири інші радіоімпульсно-випромінюючі магнітари, що зробило Swift J1818.0-1607 надзвичайно рідкісним відкриттям.
У недавно опублікованому в The Astrophysical Journal Letters дослідженні, проведеному під керівництвом команди вчених Центру передового досвіду з дослідження гравітаційних хвиль ARC (OzGrav) було встановлено, що імпульси від магнітару стають значно слабкішими при переході від низьких до високих радіочастот: він має крутий радіоспектр. Його радіовипромінювання не тільки крутіше, ніж чотири інші радіо-магнітари, а й крутіше приблизно 90% усіх пульсарів. Крім того, вони виявили, що лише за два тижні магнітар став більш ніж удесятеро яскравішим.
Для порівняння, інші чотири радіо-магнітари мають майже постійну яскравість на всіх радіочастотах. Ці спостереження були зроблені за допомогою ультра широкосмугово-низькочастотної (UWL) приймальної системи, встановленої на радіотелескопі Parkes, також відомому як "Блюдо". У той час, як більшість телескопів обмежені спостереженням радіохвиль у дуже вузькій смузі частот, приймач UWL на Паркесі може виявляти радіохвилі одночасно у надзвичайно широкому діапазоні частот.
Після подальшого аналізу, команда OzGrav виявила цікаву схожість з високоенергійним радіо-пульсаром під назвою PSR J1119–6127. Ще в 2016 році цей пульсар пережив схожий на магнітар спалах, де він також зазнав швидкого збільшення яскравості та розвинув крутий радіоспектр. Якщо спалах цього пульсара та Swift J1818.0–1607 мають однакове джерело живлення, то з часом, повільно, спектр магнітару повинен буде виглядати як інші спостережувані радіо-магнітари.
Вік молодого магнітару, між 240 і 320 роками, вимірювався як від періоду його обертання, так і від того, наскільки швидко він сповільнюється з часом; однак це навряд чи точно. Частота обертання магнітарів сильно змінюється у річних проміжках, особливо після спалахів, і може призвести до невірної оцінки віку. Ці дані також підкріплюються відсутністю залишку будь-якої наднової – залишків блискучих зоряних вибухів – там, де знаходяться магнітари.
Провідний автор дослідження Маркус Лоуер запропонував теорію для пояснення загадкових властивостей магнітару: "Свіфт J1818.0-1607, можливо, почав життя як звичайний радіо-пульсар, який з часом отримав обертові властивості магнітару. Це може статися, якщо магнітний і обертові полюси нейтронної зірки швидко стають вирівняними, або якщо матеріал наднової впав назад на нейтронну зірку і поховав її магнітне поле".
Потім поховане магнітне поле повільно б виходило на поверхню протягом тисяч років. Для перевірки цих теорій потрібні постійні спостереження за Swift J1818.0–1607 протягом багатьох місяців і років.
Як повідомлялося, команда астрономів виявила цікаві, швидкі радіо-сплески з повторюваним ритмом, що виходять з невідомого джерела поза нашою галактикою, за 500 мільйонів світлових років. Можливо, вони походять від магнітарів.
Читайте ще цікаві новини про космос.