Глибокі підземні води на Марсі утворюють активну систему, припускає дослідження

Дослідивши лінійні особливості на кратерах Марса, встановлено, що вони утворені глибокими підземними водами, які присутні на Червоній планеті в більш широкій географічній зоні, ніж вважалося раніше.

Про це розповідає видання PHYS.org з посиланням на Університет Південної Каліфорнії (USC).

В середині 2018 року дослідники при підтримці Італійського космічного агентства виявили наявність глибоководного озера на Марсі під його південними полярними крижаними шапками. Зараз, співробітники Центру досліджень клімату і води (AWARE) USC опублікували дослідження, яке вказує на те, що глибокі підземні води все ще можуть бути активними на Марсі і можуть створювати поверхневі потоки в деяких близько-екваторіальних районах Червоної планети.

Дослідники USC встановили, що підземні води, ймовірно, існують в більш широкій географічній зоні, ніж тільки на полюсах Марса, і що існує активна система, що сягає глибини 750 метрів, з якої підземні води потрапляють на поверхню через тріщини в конкретних кратерах, які були проаналізовані дослідниками.

Хеггі – учасник експерименту з радіолокаційного зондування надр Червоної планети з міжпланетної станції Марс-Експрес (MARSIS), і співавтор Аботаліб З. Аботаліб - науковий співробітник USC, дослідили характеристики Повторюваних Схилових Потоків Марсу, схожих на висушені, короткі водяні потоки, що з’являються на стінках деяких кратерах на Марсі.

Раніше вчені вважали, що ці особливості пов'язані з поверхневим потоком води або близьким підземним потоком води, вказав Хеггі.

«Ми припускаємо, що це може бути неправдою. Ми пропонуємо альтернативну гіпотезу про те, що вони походять з глибокого підземного герметизованого джерела підземних вод, що виходить на поверхню, рухаючись вгору вздовж тріщин», - говорить Хеггі.

«Досвід, який ми отримали від наших досліджень в пустельній гідрології, був наріжним каменем у досягненні цього висновку. Ми бачили ті самі механізми в північноафриканській Сахарі і на Аравійському півострові, і це допомогло нам дослідити той самий механізм на Марсі», - сказав Аботаліб З. Аботаліб, перший автор статті.

Двоє вчених дійшли висновку, що тріщини в деяких кратерах Марса дозволили водяним джерелам піднятися на поверхню внаслідок тиску на глибині під ними. Ці джерела просочилися на поверхню, створивши на стінках кратерів чіткі лінійні особливості. Вчені також дають пояснення про те, як ці водяні особливості змінюються в залежності від сезонності на Марсі.

Дослідження було опубліковане 28 березня 2019 року в журналі «Nature Geoscience».

Результати дослідження роблять такі кратери первинними кандидатами на розвідування їх в якості придатності для життя на Марсі.

Дослідники вважають, що підземні води є вагомим доказом минулої подібності між Марсом і Землею, що свідчить про те, що в деякій мірі вони мають подібну еволюцію.

«Розуміння того, як на Марсі сформувалися ґрунтові води, де вони знаходиться зараз і як вони рухаються, допомагає нам обмежити невизначеність щодо еволюції кліматичних умов на Марсі за останні три мільярди років і як ці умови утворили цю систему підземних вод. Це допомагає нам зрозуміти подібність з нашою власною планетою, і чи ми проходимо таку ж еволюцію клімату і той же шлях, що і Марс. Розуміння еволюції Марса має вирішальне значення для розуміння довготривалої еволюції нашої Землі, і підземні води є ключовим елементом у цьому процесі», - зазначив Хеггі.