Таємниця падіння яскравості Бетельгейзе розгадана

Коли наприкінці 2019 року та на початку 2020-го Бетельгейзе -- яскраво-помаранчева зірка в сузір’ї Оріона -- стала помітно темнішою, астрономічна спільнота була спантеличена. Тепер команда астрономів опублікувала нові зображення поверхні зірки, зроблені за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO), які наочно демонструють, як змінилася її яскравість.

Нове дослідження показує, що зірку частково приховувала хмара пилу. І це відкриття дозволяє розгадати таємницю Великого затемнення Бетельгейзе, розповідають в ESO.

Падіння яскравості Бетельгейзе – зміна, помітна навіть неозброєним оком – змусило Мігеля Монтаржеса та його команду спрямувати VLT до зірки наприкінці 2019 року. Зображення з грудня 2019 року у порівнянні з попереднім знімком, зробленим у січні того ж року, показали, що зоряна поверхня була значно темнішою, особливо в південному регіоні. Але астрономи не були впевнені, чому.

Команда продовжувала спостерігати за зіркою під час Великого затемнення, зробивши ще два ніколи не бачені зображення в січні 2020 року та березні 2020 року. До квітня 2020 року зірка повернулася до своєї нормальної яскравості.

"Вперше ми спостерігали, як зовнішній вигляд зірки змінюється в режимі реального часу в масштабі тижнів", - говорить Монтаржес з Паризької обсерваторії (Франція) та Левенського католицького університету (Бельгія). Опубліковані зараз зображення – єдині, що ми маємо, які демонструють зміну яскравості поверхні Бетельгейзе з часом.

У своєму новому дослідженні, опублікованому 16 червня у журналі Nature, команда показала, що загадкове тьмяніння було спричинене пиловою завісою, яка затінювала зірку, яка, своєю чергою, була результатом падіння температури на зоряній поверхні Бетельгейзе.

Поверхня Бетельгейзе регулярно змінюється, коли гігантські бульбашки газу рухаються, стискаються і набрякають у межах зірки. Команда зробила висновок, що за деякий час до Великого затемнення зірка викинула великий газовий міхур, який віддалився від неї. Коли після цього ділянка поверхні незабаром охолодилася, цього зниження температури було достатньо, щоб газ конденсувався у твердий пил.

Новини за подібною темою:

		Червоний гігант Бетельгейзе був жовтим близько 2000 років тому
		Бетельгейзе повільно відновлюється після “зриву даху”

"Ми стали безпосередніми свідками утворення так званого зоряного пилу", - говорить Монтаржес, дослідження якого свідчить про те, що пилоутворення може відбуватися дуже швидко і близько до поверхні зірки. "Пил, викинутий із прохолодних зірок, що еволюціонують, наприклад, викид, який ми тільки що спостерігали, може стати будівельним матеріалом для землеподібних планет і життя", - додає Емілі Кеннон з Левенського католицького університету, яка також брала участь у дослідженні.

Раніше в Інтернеті з′явилися певні припущення, що замість як внаслідок пилового викиду, падіння яскравості Бетельгейзе може сигналізувати про її неминучу смерть у дивовижному вибуху наднової. Наднові у нашій галактиці не спостерігалися із 17 століття, тому сучасні астрономи не зовсім впевнені, чого чекати від зірки напередодні такої події. Однак це нове дослідження підтверджує, що Велике затемнення Бетельгейзе не було ранньою ознакою того, що зірка прямує назустріч своїй драматичній долі.

Бути свідком тьмяніння такої впізнаваної зірки було захопливо як для астрономів-професіоналів, так і для любителів, як підсумовує Кеннон: "Дивлячись на зірки вночі, ці крихітні мерехтливі крапки світла здаються вічними. Затемнення Бетельгейзе розбиває цю ілюзію."

Команда використовувала Спектро-поляриметричний висококонтрастний дослідник екзопланет (SPHERE) на VLT для отримання безпосереднього зображення поверхні Бетельгейзе, а також дані інструменту GRAVITY на Інтерферометрі Дуже великого телескопа (VLTI), для моніторингу зірки протягом тьмяніння. Телескопи, розташовані у Паранальській обсерваторії ESO в чилійській пустелі Атакама, були "життєво важливим діагностичним інструментом для виявлення причини цієї події тьмяніння", говорить Кеннон. "Ми змогли спостерігати за зіркою не просто як за точкою, але змогли отримати деталі її поверхні й спостерігати за нею протягом усієї події", - додає Монтаржес.

Монтаржес і Кеннон із нетерпінням чекають на те, що майбутнє астрономії, зокрема Надзвичайно великий телескоп (ELT) ESO, додасть до їхнього вивчення Бетельгейзе, червоної зірки-надгіганта. "Завдяки можливості досягти неперевершених просторових дозволів, ELT дозволить нам безпосередньо зобразити Бетельгейзе у надзвичайних деталях", - говорить Кеннон. "Він також значно розширить вибірку червоних надгігантів, з яких ми можемо отримати пряме зображення поверхні, що допоможе нам розгадати таємниці, приховані за вітрами цих масивних зірок".

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Бетельгейзе