Дослідники відмотують стрілки годинника для розрахунку віку та місця вибуху наднової

Астрономи відмотують стрілки годинника назад на розширенні залишків від вибуху поруч розташованої зірки. Використовуючи космічний телескоп "Хаббл", вони відстежили швидкісну шрапнель від вибуху, щоб розрахувати більш точне значення місцезнаходження та часу детонації зірки.

Про це розповідають в НАСА.

Жертва -- зірка, яка давно вибухнула в Малій Магеллановій Хмарі, галактиці-супутнику нашого Чумацького Шляху. Приречена зірка залишила за собою газоподібний труп, що розширюється, -- залишок наднової на ім′я "1E 0102.2-7219", який вперше був виявлений Обсерваторією Ейнштейна у рентгенівських променях. Як детективи, дослідники просіяли архівні зображення, аналізуючи спостереження у видимому світлі, зроблені Хабблом з інтервалом у 10 років.

Дослідницька група, очолювана Джоном Бановецем та Денні Мілісавлевичем з Університету Пердю у Вест-Лафайєті (штат Індіана, США) виміряла швидкість 45 пуголовко-подібних, багатих киснем скупчень грудок, що були викинуті вибухом наднової. Іонізований кисень -- чудовий індикатор, оскільки він найяскравіше світиться у видимому світлі.

Для розрахунку точного віку вибуху, астрономи відібрали 22 грудки викиду, або вузли, що рухаються найшвидше. Дослідники встановили, що ці цілі, схоже що, були сповільнені проходженням через міжзоряний матеріал. Потім вони прослідили рух вузлів у зворотному напрямку, поки викид не злився в одній точці, визначивши таким чином місце вибуху. Як тільки це стало відомо, вони змогли обчислити, скільки часу знадобилося швидкісним вузлам, щоб пройти від центру вибуху до свого поточного місцезнаходження.

За їх підрахунками, світло від вибуху прибуло на Землю 1700 років тому, під час занепаду Римської імперії. Однак наднову могли б бачити лише жителі південної півкулі Землі. На жаль, відомостей про цю титанічну подію немає.

Результати дослідників відрізняються від попередніх спостережень за місцем вибуху наднової та віку. Наприклад, попередні дослідження дійшли до значень віку вибуху у 2000 і 1000 років. Однак Бановець та Мілісавлевич кажуть, що їх аналіз більш надійний.

Новини за подібною темою:

		Спостереження "Вебба" за лінзованою надновою допомагає підтвердити теорію Габбла
		"Габбл" висвітлив наднову в далекій галактиці
		JWST встановив причину найяскравішого гамма-спалаху, але поглибив інше питання

"У попередньому дослідженні порівнювалися зображення, зроблені з інтервалом у кілька років двома різними камерами на Хабблі, Ширококутньою планетарною камерою 2 і Вдосконаленою камерою спостережень (ACS)", - розповідає Мілісавлевич. "Але наше дослідження порівнює дані, отримані з однієї й тієї ж камери, ACS, що робить порівняння набагато надійнішим; вузли було набагато легше відстежувати за допомогою одного й того ж інструменту. Це свідчення довголіття Хаббла, що ми змогли зробити таке чисте порівняння зображень, зроблених з інтервалом у 10 років".

Астрономи також скористалися перевагами різкості ACS-зображень при відборі грудок викиду для аналізу. У попередніх роботах дослідники усереднювали швидкість всіх газоподібних залишків для розрахунку віку вибуху. Однак дані ACS виявили регіони, де викид сповільнився через те, що він прихлопнувся у більш щільний матеріал, пролитий зіркою перед їх вибухом як наднової. Дослідники не включили ці вузли до виборки. Їм потрібні були викиди, які найкраще відображають їх початкові швидкості від вибуху, щоб використати їх для визначення точної вікової оцінки вибуху наднової.

Хаббл також розрахував швидкість підозрюваної нейтронної зірки -- розчавленого ядра приреченої зірки -- яка була відкинута внаслідок вибуху. Згідно з їхніми підрахунками, нейтронна зірка повинна була рухатися зі швидкістю більше 3,2 мільйонів кілометрів на годину від центру вибуху, щоб прибути до свого поточного місцеположення. Підозрювана нейтронна зірка була ідентифікована під час спостережень на "Дуже великому телескопі" Європейської південної обсерваторії в Чилі у поєднанні з даними рентгенівської обсерваторії НАСА "Чандра".

"Це досить швидко, і на крайній межі того, наскільки швидко, як ми вважаємо, нейтронна зірка може рухатися, навіть якщо вона отримала поштовх від вибуху наднової", - каже Бановець. "Більш нещодавні дослідження ставлять під сумнів, чи насправді об′єктом є нейтронна зірка, що вижила при вибуху наднової. Потенційно це просто компактна грудка викидів наднової, яка освітилася, і наші результати в цілому підтверджують цей висновок".

Тож, полювання на нейтронну зірку все ще може тривати. "Наше дослідження не розгадує таємницю, але воно дає оцінку швидкості для кандидата на нейтронну зірку", - сказав Бановець.

Бановець мав представити результати роботи команди 14 січня на зимових зборах Американського астрономічного товариства.

Читайте ще цікаві новини про космос.

• Наднові