Чому за останнє тисячоліття спостерігалося так мало наднових у Чумацькому Шляху?

Опубліковано: 00:11 п`ятниця, 8 січня 2021 р.  
Чому за останнє тисячоліття спостерігалося так мало наднових у Чумацькому Шляху? - фото
Кассіопея А, NASA/CXC/SAO

Вибухи наднових у нашій галактиці відбуваються кілька разів на століття, але вже минули сотні років з моменту останнього спостережуваного. Нове дослідження пояснює, чому: поєднання пилу, відстані та неймовірної удачі.

Про це розповідає Universe Today.

Остання наднова з відмічених у надійних джерелах, сталася у 1604 році, як це зафіксували багато астрономів по всьому світу, зокрема Йоганнес Кеплер. Тоді ніхто не мав уявлення, чому і як ці "нові зірки" з′являлися на небі (а потім зникали). Сьогодні ми знаємо відповідь: вони є результатом або загибелі масивної зірки, або події зі стрімким зростанням ядерного синтезу у білого карлика.

Астрономам також вдалося розрахувати типову для галактики, такої як наша, частотність подій наднової, і вона становить кілька з таких вибухів кожні сто років. Але за чотири століття після знаменитої події Кеплера немає жодного достовірного свідчення появи на нашому небі нової зірки. І це незважаючи на той факт, що в ті століття стався "вибух" нашої технологічної здатності спостерігати за небом.

Справа не в тому, що Чумацький Шлях якимось чином не виробляє наднових, говориться у новій дослідницькій статті, що з′явилася у препринт-журналі arXiv. Наприклад, туманність Кассіопея А -- це залишок наднової, яка вибухнула близько 325 років тому, -- і все ж її ніхто не бачив.

То що відбувається? Чому ми не бачимо більше наднової? Згідно з дослідженням, все зводиться до місцерозташування. Більшість наднових відбувається в тонкому, заповненому зірками галактичному диску. І саме там знаходиться більша частина пилу - пилу, який надзвичайно добре блокує світлові сигнали. Так само в ядрі нашої галактики розміщено набагато більше наднових, ніж в іншій частині... і набагато більше пилу.

Для того, щоб її можна було спостерігати неозброєним оком, наднова повинна знаходитися в потрібному місці галактики: досить близько та з достатньо чітким оглядом. Поєднання цих ефектів з розрахунковою частотністю наднової відображається у історичних записах людства про спостережувані події.

І все-таки, тут є заковика. Модель астрономів передбачає, що більшість видимих неозброєним оком наднових повинні відбуватися поблизу до галактичного центру. Але більшість записаних наднових взагалі не трапилися поблизу нього. Можливо тому, що відіграє певну роль вплив спіральних рукавів, які можуть ініціювати свій власний раунд зореутворення та пов′язані з ним наднові, але це вимагатиме подальших досліджень.

То коли ми побачимо ще одне світлове шоу? Дослідники підрахували, що у нас приблизно 33% шансів спостерігати чергову смерть масивної зірки та 50% шансів побачити наступне знищення білого карлика. Щодо того, коли це відбудеться... ну, це буде суто випадково.

Читайте ще цікаві новини про космос.


       


НОВИНИ ВІД ПАРТНЕРІВ: