Підтверджено наявність метанових викидів на Марсі

Наявність викидів метану на Червоній планеті, зафіксовані колись марсоходом Curiosity, були підтверджені за допомогою автоматичної міжпланетної станції Mars Express, а потім і комп’ютерним моделюванням та геологічною оцінкою поверхні.

Про це повідомили в Європейському космічному агентстві.

Наявність метану на Червоній планеті привертає увагу тому, що на Землі цей газ утворюється живими організмами, а також геологічними процесами. Оскільки метан може бути швидко знищений атмосферними процесами, будь-яке виявлення його молекули в марсіанській атмосфері означає, що він мав би з’явитися відносно недавно – навіть якщо метан був вироблений мільйони років тому і до сих пір знаходився в пасці в підземних резервуарах.

Спостереження за допомогою космічних апаратів і телескопів на Землі повідомляли про відсутність або виявлення дуже низької кількості метану.

Але, ще 15 червня 2013 року марсохід Curiosity, знаходячись в кратері Гейла, зафіксував присутність метану. На наступний день за допомогою Планетарного спектрометра Фур'є (PFS) на борту Mars Express наявність метану була підтверджена.

«Загалом ми не виявили ніякого метану, окрім одного певного виявлення приблизно 15 часток на мільярд метану в атмосфері, що, як з’ясувалося, сталося на наступний день після того, як Curiosity повідомив про сплеск у 6 часток на мільярд», - розповів Марко Джуранна з Національного інституту астрофізики - Інституту космічної астрофізики і планетології в Римі, Італія, головний дослідник експерименту PFS, і провідний автор статті в журналі «Nature Geoscience» від 1 квітня 2019 року, в якій повідомляється про результати дослідження.

«Хоча співвідношення в кілька часток на мільярд означає відносно невелику кількість, для Марса це досить чудовий результат – наші вимірювання відповідають в середньому близько 46 тонам метану, присутньому на площі 49 000 квадратних кілометрів, що спостерігалося з нашої орбіти», - додав він.

Десять інших спостережень у період досліджень Марс Експрес, які повідомляли про відсутність метану на межі чутливості спектрометра, відповідали періоду низьких вимірів, про які повідомляв Curiosity.

Спочатку було припущено, що метан з’явився всередині кратера, але дані з Mars Express говорять про інше.

Марко та його колеги провели два незалежні аналізи для того, щоб виявити потенційні джерела метану, розділивши широкий регіон навколо кратера Гейла на сітки площею близько 250 на 250 квадратних кілометрів.

Новини за подібною темою:

		К′юріосіті досліджує нову цікаву ділянку на Марсі, по якій могла протікати річка
		Дослідники з′ясували з чого могли виникнути органічні матеріали на Марсі
		На Марсі вода могла текти долинами з перервами протягом сотень мільйонів років

В одному із вивчень, співробітники Королівського бельгійського інституту космічної аерономії в Брюсселі застосували комп'ютерне моделювання для створення мільйона сценаріїв викидів для кожного з квадратів, щоб передбачити ймовірність викидів метану для кожного з цих місць. Моделювання враховувало виміряні дані, очікувані характеристики атмосферної циркуляції, а також інтенсивність і тривалість викидів метану на основі геологічного явища «просочування газу».

В іншому паралельному вивченні геологи з Національного інституту геофізики і вулканології в Римі, Італія та в Інституті планетарних наук в Тусоні, штат Арізона, дослідили область навколо кратера Гейла на предмет особливостей, що можуть бути пов'язані з виділенням метану.

Добре відомо, що такий процес на Землі відбувається вздовж тектонічних розломів і з родовищ природного газу з різною інтенсивністю вивільнення. А, епізодичний викид газу, тобто загалом тривалий спокій між короткочасними викидами, є типовим для невеликих, чи «вимираючих» джерел, або ж через сейсмічні події. На Марсі епізодичні викиди газу також могли б виникнути під час удару метеорита.

Дослідники виявили тектонічні розломи, які можуть сягати нижче області, де ймовірно є в наявності дрібний лід.

«Оскільки вічна мерзлота є прекрасним ущільненням для метану, то цілком можливо, що лід тут міг захопити підземний метан і епізодично вивільняти його вздовж розломів, які прориваються скрізь цей лід», - сказав співавтор дослідження Джузеппе Етіопе з Національного інституту геофізики і вулканології в Римі.

І комп’ютерне моделювання атмосфери, і геологічна оцінка, виконані незалежно одне від одного, запропонували той самий регіон походження метану.

«Наші результати підтверджують ідею щодо того, що викид метану на Марсі може характеризуватися невеликими, тимчасовими геологічними явищами, а не постійною глобальною присутністю, що поповнюється, але ми також повинні краще зрозуміти, як метан видаляється з атмосфери, і як примирити дані з Mars Express з результатами інших місій», - додав співавтор Френк Даерден з Королівського бельгійського інституту космічної аерономії в Брюсселі.

Читайте ще цікаві новини про космос.

Як повідомлялося, одне із досліджень припускає, що глибокі підземні води на Марсі утворюють активну систему. Такий висновок був зроблений на основі вивчень лінійних особливостей на кратерах Червоної планети.

OstanniPodii.com

• Марс