Знайдено відсутню ланку в еволюції планет

Вперше астрономи виявили тіло з радіусом 1,3 км на краю Сонячною системи, хоча існування таких об’єктів передбачали більше 70 років тому. Такого типу об’єкти були важливим кроком в процесі формування планет в проміжку від невеликих початкових з’єднань пилу та льоду до планет, які ми бачимо сьогодні.

Про це повідомляє PHYS.org з посиланням на публікацію в журналі «Nature Astronomy».

Пояс Еджворта-Койпера являє собою скупчення невеликих небесних тіл, розташованих поза орбітою Нептуна. Найбільш відомим об′єктом там є Плутон. Об′єкти в поясі Еджворта-Койпері, як вважають, є залишками від утворення Сонячної системи. У той час, як невеликі тіла, як астероїди всередині Сонячної системи, з плином часу були змінені сонячною радіацією, зіткненнями і гравітацією планет; об′єкти в холодному, темному, самотньому поясі Еджворта-Койпера зберігають первозданні умови ранньої Сонячної системи. Таким чином, астрономи вивчають їх, щоб дізнатися про початок процесу формування планет.

Існування об’єктів поясу Еджворта-Койпера з радіусами від 1 кілометра до кількох кілометрів передбачалося, але вони надто віддалені, маленькі і тьмяні, щоб їх можна було спостерігати навіть за допомогою найкращих телескопів у світі. Але, дослідницька група під керівництвом Ко Арімацу з Національної астрономічної обсерваторії Японії використовувала техніку, відому як оккультація: спостереження за великою кількістю зірок і спостереження за тінню об′єкта, що проходить перед однією з них. Команда розмістила два маленькі 28-см телескопи на даху школи під відкритим небом на острові Міяко, префектура Окінава, Японія, і здійснила моніторинг приблизно 2000 зірок за 60 годин.

Аналізуючи дані, команда знайшла подію, що узгоджується з тим, що зірка тьмяніє, оскільки вона заслоняється об’єктом з поясу Еджворта-Койпера. Це виявлення вказує на те, що об’єктів розміром з кілометр там більше, ніж вважалося раніше. І це підтримує моделі, в яких планетезималі спершу повільно зростають в об’єкти, розміром з кілометр, перш ніж нестримне зростання призведе до їх злиття в планети.

Арімацу пояснює: «Це справжня перемога для маленьких проектів. У нашій команді було менше 0,3% бюджету великих міжнародних проектів. Ми навіть не мали достатньо грошей, щоб побудувати другий купол для захисту нашого другого телескоп! Тепер, коли ми знаємо, що наша система працює, ми детальніше вивчимо пояс Еджворта-Койпера. Поза цього, у нас також є орієнтири на все ще не досліджену Хмару Оорта ».

• планетоутворення