На Марсі вода могла текти долинами з перервами протягом сотень мільйонів років

Використовуючи ударні кратери як інструмент датування, визначено максимальні часові рамки для формування мереж марсіанських долин, створених проточною водою.

Про це йдеться у пресрелізі на сайті американського Інституту планетарних наук (PSI), передають OstanniPodii.com.

"Сьогодні Марс — це глобальна пустеля, але його поверхня зберігає численні докази того, що в минулому на ній існувала проточна вода, включаючи те, що схоже на річкові долини. Час, протягом якого сформувалися ці долини, має велике значення для придатності Марса до життя, оскільки довгі епохи зі стабільною рідкою водою були б більш сприятливими для життя", - сказав науковий співробітник PSI Александер Морган, єдиний автор статті "Нові максимальні обмеження на епоху формування мережі марсіанських долин", опублікованої в журналі Earth and Planetary Science Letters.

Мережі марсіанських долин сформувалися понад 3 мільярди років тому та вже давно вважаються одним з найпереконливіших доказів існування рідкої води на ранньому Марсі. Попередні дослідження показали, що для ерозії цих долин знадобилося щонайменше десятки тисяч років, але частота потоків, а отже, і загальна епоха, протягом якої сформувалися долини, не були визначені.

Морган розповів, що у цьому дослідженні використовував кратери, які існували до та після утворення долинних систем, щоб встановити максимальні межі в сотні мільйонів років для епохи, протягом якої ці системи сформувалися. Він вказав, що попередні роботи визначали лише мінімальні часові рамки, тому ці нові результати дають верхню межу часу, протягом якого марсіанські долини були активними.

"З огляду на те, що ми знаємо про швидкість ерозії на ранньому Марсі, більш тривалі часові рамки означають, що умови, в яких існували річки, були дуже переривчастими, з тривалими посушливими періодами, що перемежовувалися з короткими епізодами річкової активності", - сказав дослідник.

Новини за подібною темою:

		"Місто Інків" на Марсі "заселене" павукоподібними особливостями
		К′юріосіті досліджує нову цікаву ділянку на Марсі, по якій могла протікати річка
		Дослідники з′ясували з чого могли виникнути органічні матеріали на Марсі

Науковці, які вивчають ранній Марс, історично є прихильниками одного з двох таборів: ранній Марс був або "теплим і вологим" з океаном, або "холодним і крижаним" з масивними льодовиковими щитами.

"За останнє десятиліття ми зрозуміли, що ці дескриптори занадто загальні, і немає сенсу намагатися вкласти сотні мільйонів років історії клімату в опис з двох слів", - зазначає Морган.

"Як і Земля, ранній Марс був складним, і умови, в яких могла існувати поверхнева вода, ймовірно, значно відрізнялися. Земля зазнала величезних кліматичних змін протягом своєї історії — наприклад, 20 000 років тому територія, на якій зараз знаходиться Чикаго, була вкрита шаром льоду у пів милі [800 м] — і поверхневі умови, за яких на ранньому Марсі могли існувати річки, так само, ймовірно, змінювалися".

Результати дослідження свідчать про те, що річки Марса еродувалися дуже повільно, подібно до частин пустелі Атакама в Чилі. Одне з пояснень полягає в тому, що ерозію могло гальмувати накопичення великих валунів на річковому дні, які не могли далі руйнуватися.

Інше пояснення полягає в тому, що річки протікали дуже рідко, можливо, лише 0,001% часу. Це означає, що річки на Марсі загалом були сухими, але могли ставати активними, коли вулканічна активність або зміни осьового нахилу планети та орбіти навколо Сонця нагрівали поверхню Марса. Такі довгострокові кліматичні зміни відбуваються і на Землі (де вони називаються циклами Міланковича) та відповідають за недавні льодовикові періоди на Землі.

"Протягом коротких проміжків часу річковий потік контролюється дощами або таненням снігу вище за течією. У більш тривалих періодах на річки Землі впливають кліматичні зміни", - каже Морган. "Наприклад, 20 000 років тому на території сучасної Невади були великі озера й великі річки. Марсіанські річки функціонували б подібним чином, з короткостроковими коливаннями через шторми або танення снігу, і довгостроковими коливаннями через зміни обертання планети та її орбіти навколо Сонця".

• Марс