"Габбл" отримав багатохвильове зображення нещодавно опублікованого знімка "Вебба"

На новому знімку, отриманому за допомогою космічного телескопа "Габбл", на передньому плані видно плями яскраво-рожевого кольору та темно-червоні розводи. NGC 5068 - спіральна галактика з перемичкою, що має тисячі зореутворювальних регіонів і велику кількість міжзоряного пилу.

Про це розповідають в НАСА, передають OstanniPodii.com.

Вперше відкрита британським астрономом Вільямом Гершелем 1785 року, NGC 5068 розташована в південній частині сузір′я Діви на відстані близько 20 млн світлових років від Землі. За оцінками астрономів, діаметр галактики становить 45 000 світлових років.

Новини за подібною темою:

		Вебб зондує галактику з екстремальним спалахом зореутворення
		"Габбл" показав галактику під тиском
		Вебб відкрив таємниці галактики, однієї з найвіддаленіших серед коли-небудь бачених

У верхній частині зображення знаходиться яскрава центральна перемичка NGC 5068, що являє собою щільну область зрілих зірок. За цією перемичкою ховається чорна діра, що притягує зорі одна до одної своїм сильним гравітаційним тяжінням. Яскраві рожево-червоні плями внизу та з боків знімка - це області іонізованого водневого газу, в яких знаходяться молоді зоряні скупчення. Хоча з цього ракурсу не дуже добре видно, ці плями розташовані вздовж спіральних рукавів галактики, де зазвичай утворюються нові зорі.

Астрономи також виявили в NGC 5068 щонайменше 110 зір Вольфа-Райєта. Зорі Вольфа-Райєта належать до типу старих масивних зір, які втрачають масу з дуже високою швидкістю. Їхня маса, як правило, більш ніж у 25 разів перевищує масу нашого Сонця, а світність - у мільйон разів. У нашій галактиці Чумацький Шлях налічується близько 220 зір Вольфа-Райєта.

Зображення космічного телескопа "Габбл" (угорі праворуч) охоплює ультрафіолетове, видиме й ближнє інфрачервоне світло. Зображення "Вебба" (внизу праворуч) виконано в інфрачервоному діапазоні. На лівому нижньому ширококутному знімку NGC 5068 розташування зображень Габбла й Вебба в контексті всієї галактики та відносно одне одного. Credit: NASA, ESA, R. Chandar (University of Toledo), and J. Lee (STScI); Processing: Gladys Kober (NASA/Catholic University of America), DECam, Victor M. Blanco/CTIO, CSA, J. Lee and the PHANGS-JWST Team

NGC 5068 важко побачити людським оком через відносно низьку поверхневу яскравість. На щастя, можливості "Габбла" в ультрафіолетовому, видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах допомогли зафіксувати красу та інтригу цієї галактики. Різні космічні об′єкти випромінюють світло різної довжини хвилі; молоді та гарячі зорі випромінюють ультрафіолетове світло, тому для їхнього пошуку "Габбл" використовує ультрафіолетові спостереження.

У червні 2023 року космічний телескоп "Джеймс Вебб" випустить власне інфрачервоне зображення NGC 5068 у межах наукової кампанії з вивчення зореутворення в газоподібних областях прилеглих галактик. В НАСА відзначають, що багато спостережень "Вебба" ґрунтуються на більш ранніх спостереженнях "Габбла", зокрема, на колекції зі 10 000 зображень зоряних скупчень.

• космічний телескоп Хаббла
• Галактики
• фото галактики