обсерваторія Чандра

За допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» вчені виявили новий клас об’єктів, поведінка яких не схожа на те, що вони бачили раніше. Астрономи припускають, що виявлені об’єкти можуть допомогти вирішити не одне, а два давні питання астрофізики.

Об’єкт, виявлений рентгенівською обсерваторією «Чандра» й прозваний «рентгенівською крапкою», може допомогти розгадати справжню природу загадкового класу джерел, «маленьких червоних крапок», виявлених астрономами в ранньому Всесвіті.

Астрономи знайшли відповідь на давню загадку астрофізики: чому зараз темпи зростання надмасивних чорних дір настільки нижчі, ніж у минулому?

Чорна діра, за даними від рентгенівської обсерваторії "Чандра", зростає з однією з найвищих швидкостей, які коли-небудь фіксувалися. Це відкриття може допомогти пояснити, як деякі чорні діри можуть відносно швидко досягти величезної маси після Великого вибуху.

Згідно з новим дослідженням залишку наднової Кассіопеї А, проведеним за допомогою рентгенівської обсерваторії "Чандра", перед своїм вибухом внутрішня частина зорі вивернулася назовні.

На додачу до рентгенівського зображення, отримано радіодані пульсара з туманністю у формі руки, який взаємодіє із залишком наднової.

Вчені відкрили зорю, яка поводиться як жодна з інших бачених раніше, що надає свіжі підказки про походження нового класу загадкових об′єктів.

Вперше астрономи об′єднали дані рентгенівської обсерваторії Чандра й космічного телескопа Джеймса Вебба для вивчення добре відомого залишку наднової Кассіопеї A (Cas A), та, можливо, розгадали таємницю химерної структури всередині.

Використовуючи знімки, зроблені рентгенівською обсерваторією НАСА "Чандра" протягом 20 років, астрономи дізналися нові важливі подробиці про виверження Ети Кіля, яке спостерігалося із Землі у середині XIX століття.