воєнна аналітика - ст 99

Промова путіна, ймовірно, є частиною більш масштабних інформаційних зусиль зі вбудовування "спеціальної військової операції" в ширший російський національний міф про "Велику Вітчизняну війну" (Другу світову війну), щоб посилити російську підтримку затяжної війни та мобілізації.

Країна-агресор затіває кількарічні реформи армії, які, якщо пройдуть успішно, можуть змінити співвідношення сил у війні у 2024 році.

У вихідні ЗСУ утримували позиції у Соледарі, продовжували просуватися до Кремінної; загалом за пів року обидві сторони мають обмежені успіхи, але потрібно мати резерви для оперативних проривів.

кремль, ймовірно, готується до рішучих стратегічних дій протягом наступних шести місяців, спрямованих на те, щоб перехопити ініціативу й покласти край поточній низці оперативних успіхів України.

Відправлення на війну в Україну набраних до армії за призовом, як можливо сподіваються російські лідери, здасться менш тривожним для російського населення, ніж ще одна мобілізація.

Українські війська в Соледарі продовжують відбивати навалу російських окупантів.

Російська оборонна промисловість, найімовірніше, вдасться до використання праці ув′язнених у спробі задовольнити потреби виробництва у воєнний час.

Російські війська, ймовірно, захопили Соледар, але ця невелика перемога навряд чи віщує швидке оточення Бахмута.

Раніше країна-агресор застосовувала свої повітряно-десантні війська лише для утримання територій, а тепер змушена кидати в бої.

Піднесення герасимова й мінвійни над суровікіним, фаворитом пригожина й фракції силовиків, також, досить імовірно, було частково політичним рішенням, щоб підтвердити першість мінвійни рф у внутрішньоросійській боротьбі за владу.