астрохімія - ст 3

Аналіз унікальних «відбитків» у світлі, що випромінюється матеріалом навколо молодих зірок, показав "значні резервуари" великих органічних молекул, необхідних для формування основ життя.

Метеорит віком 4,6 мільярда років, виявлений у сліді від підкови, ймовірно є залишком космічного сміття, що залишилося від народження Сонячної системи, і може відповісти на питання про те, як зародилося життя на Землі.

Супутники планет, які не мають батьківської зірки, можуть мати атмосферу і утримувати рідку воду. Астрофізики обрахували, що такі системи можуть містити достатню кількість води, щоб зробити життя можливим і підтримувати його.

Міжнародна група дослідників виявила докази присутності добіологічного етаноламіну (NH2CH2CH2OH) у молекулярній хмарі поблизу центру галактики Чумацький Шлях.

Життя процвітає за стабільних температур. На Землі цьому сприяє вуглецевий цикл. Вчені розробили модель, яка передбачає, чи існує вуглецевий цикл на екзопланетах за умови, що відомі маса, розмір ядра та кількість СО2.

Міжнародна співпраця астрономів виявила нову хімічну сигнатуру в атмосфері позасонячної планети - тобто планети, яка обертається навколо зірки, відмінної від нашого Сонця. Гідроксильний радикал (ОН) був знайдений на денній стороні екзопланети WASP-33b.

Міжнародна команда астрономів, завдяки даним від космічній обсерваторії Гершеля, написала огляд всього того, що ми знаємо про воду в міжзоряних хмарах. Стаття, опублікована в Astronomy & Astrophysics, узагальнює наявні знання та надає нову інформацію про походження води у нових, потенційно життєпридатних світах. Очікується, що стаття послужить довідковим матеріалом упродовж наступних двадцяти років.

Астрономи знайшли докази того, що перша екзопланета, ідентифікована транзитним методом, могла мігрувати на близьку орбіту до зірки від розташованого далеко місця народження.

Вважається, що значна частина вуглецю у космосі існує у формі великих молекул, які називаються поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ). Починаючи з 1980-х років з′явилися непрямі дані, які свідчать про поширеність цих молекул в космосі, але безпосередньо вони не спостерігалися.

Комета Каталіна пропонує ідею, що комети могли доставити цей життєзабезпечуючий елемент на скелясті планети.