загальна теорія відносності - ст 2

Міжнародна група дослідників з безпрецедентною точністю виміряла гравітаційне червоне зміщення Сонця -- зміну частоти ліній у сонячному спектрі, що утворюється при виході світла з гравітаційного поля Сонця на шляху до Землі.

На системі, в якій навколо пульсара обертаються два білих карлика, міжнародна колоборація вчених зафіксувала найбільш точне на сьогоднішній день підтвердження одного з наріжних каменів теорії загальної відносності Ейнштейна, «універсальності вільного падіння».

Спостереження, очолювані Інститутом фізики позаземної фізики ім. Макса Планка, вперше показали, що зірка, яка обертається навколо надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху, рухається так, як передбачила загальна теорія відносності Ейнштейна. Її орбіта має форму розетки, а не еліпса, як передбачено теорією тяжіння Ньютона.