гравітаційне лінзування - ст 3

Міжнародна група дослідників отримала вагомі докази, що можлива подія мікролінзування пов’язана з наявністю чорної діри, яка одиноко бродить у міжзоряному просторі – перша з коли-небудь спостережуваних.

Космічний телескоп Хаббла зробив зображення, на якому одна надзвичайно далека галактика у сузір′ї Риб з′являється не один раз, а тричі.

Астрономи винайшли ще один метод знаходження досі остаточно не виявлених бінарних систем з масивних чорних дір.

Астрономи бачили доволі дивні речі, розкидані по нашому величезному Всесвіту, від зірок, що вибухають, до зіткнення галактик. Отже, можна подумати, що коли вони побачать дивний небесний об’єкт, то зможуть його ідентифікувати.

Мисливці за екзопланетами знайшли тисячі планет, більшість з яких обертаються навколо своїх зірок-господарів, але було виявлено відносно небагато інопланетних світів, які вільно плавають по галактиці у вигляді так званих планет-ізгоїв, не прив′язаних до жодної зорі. Багато хто з астрономів вважає, що ці планети зустрічаються частіше, ніж ми думаємо, але наші методи не можуть впоратися з їх пошуком.

Гламурні знімки Всесвіту, зроблені космічним телескопом Хаббла, настільки показові, що за ними майже завжди слідує відкриття.

Коли Всесвіту було близько 3 мільярдів років -- всього 20% від його поточного віку -- він пережив найплідніший період народження зірок у своїй історії. Але коли космічний телескоп "Хаббл" та Атакамський великий міліметровий/субміліметровий масив (ALMA) на півночі Чилі подивилися на космічні об’єкти цього віку, вони виявили дещо дивне: шість ранніх, масивних, "мертвих" галактик, у яких закінчився холодний водневий газ, необхідний для створення зірок.

На основі раніше отриманих лінзованих зображень далекої наднової, астрономи розрахували приблизний час наступного прибуття світла від неї, врахувавши дію темної матерії галактичного кластера між нами та цією надновою.

Скориставшись перевагами природної лінзи у космосі, астрономи зафіксували безпрецедентний погляд на рентгенівське випромінювання із системи чорних дір у ранньому Всесвіті.

Хоча в Чумацькому Шляху були виявлені тисячі планет, більшість з них знаходиться на відстані менше кількох тисяч світлових років від Землі. Однак наша галактика має діаметр понад 100 000 світлових років, що ускладнює дослідження галактичного розподілу планет. Але тепер дослідницька група знайшла спосіб подолати цю перешкоду.