коричневий карлик - ст 2

Астрономи за допомогою двох обсерваторій на Маунакеа -- телескопа Субару та обсерваторії Кека -- виявили ключовий еталон коричневого карлика, який є основним орієнтиром у розумінні властивостей перших безпосередньо зображених екзопланет.

Команда астрономів виявила, що найближчий з відомих нам коричневий карлик, «Luhman 16А», має ознаки наявності смугастих хмар, подібних до тих, що спостерігаються на Юпітері та Сатурні.

Команда астрономів під керівництвом Брендана Боулера з Техаського університету в Остіні досліджувала процес утворення гігантських екзопланет та коричневих карликів - класу об′єктів, масивніших за гігантські планети, проте не настільки, щоб розпалити ядерний синтез у своїх ядрах, щоб сяяти як справжні зірки.

Новий пошук в архівних даних космічного апарата Kepler виявив незвичайний супер-спалах раніше невідомої карликової нови. Менше, ніж за день до повільного згасання, система стала яскравішою у 1600 разів.

Це найстаріший і найхолодніший з відомих білих карликів - розміром із Землю, від померлої зірки, схожої на Сонце, - і він оточений пилом і уламками. Астрономи підозрюють, що він може бути першим відомим білим карликом з кількома пиловими кільцями.