наднова

В архівних зображеннях космічного телескопа Джеймса Вебба знайдено зорю-червоного надгіганта саме там, де вибухнула наднова. Але ця зоря несподівано була не найяскравішою та найсвітлішою серед інших.

Космічний телескоп Джеймса Вебба визначив джерело надзвичайно яскравого спалаху світла, відомого як гамма-сплеск: це була наднова, яка вибухнула, коли Всесвіту було лише 730 мільйонів років.

Нові спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вказують на те, що масивні червоні надгіганти можуть бути причиною більшості наднових, як передбачено теорією, але рідко спостерігаються, оскільки приховані в пилу.

Згідно з новим дослідженням залишку наднової Кассіопеї А, проведеним за допомогою рентгенівської обсерваторії "Чандра", перед своїм вибухом внутрішня частина зорі вивернулася назовні.

Міжнародна група вчених виявила раніше небачений тип наднової, яка багата на кремній, сірку та аргон, що розкриває внутрішню шарувату будову вмерлої зорі.

Вивчаючи багатовікові залишки наднової SNR 0509-67.5 за допомогою Дуже великого телескопа (VLT), астрономи отримали візуальні докази того, що зоря може закінчити своє життя у результаті двох детонацій, не досягаючи межі Чандрасекара.

Телескоп Габбла допомагає долати ускладнення, які виникають через міжгалактичний пил при спостереженнях наднових, використовуваних для вимірювання космічних відстаней.

Астрофізики пропонують гостроцікаву альтернативу стандартній моделі космології, за якою прискорення розширення нашого Всесвіту є ілюзією через нерівномірний розподіл матерії з великими космічними порожнечами.

Для підвищення точності постійної Габбла, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи дослідили три лінзовані зображення однієї далекої наднової типу Ia.

Космічний телескоп "Габбл" отримав зображення наднової, відокремивши її світло від світла материнської галактики.