Земля - ст. 3

Щороку наша планета приймає пил від комет та астероїдів. Ці міжпланетні частинки пилу проходять через нашу атмосферу і породжують “зірки, що падають”. Деякі з них досягають землі у вигляді мікрометеоритів.

Як говориться у приказці, ми всі створені із зоряного пилу, і вчені у двох дослідженнях виявили, що це може бути більш правдивим, ніж ми думали.

Він назавжди змінив історію, коли врізався в Землю близько 66 мільйонів років тому.

Як хімічний склад ядра нашої планети визначив її географічну історію і наявність життя?

Міжнародне дослідження встановило, що колись зіткнення в поясі астероїдів заповнило Сонячну систему пилом, що призвело до унікального крижаного періоду і, згодом, до більш високого рівня біорізноманіття на Землі. Несподіване відкриття може бути актуальним для подолання глобального потепління, якщо нам не вдасться зменшити викиди вуглекислого газу.

Нове дослідження показує, що гігантські удари можуть різко понизити внутрішній тиск планет, і це може суттєво змінити сучасну модель планетарного формування.

Найбільш дальня частина атмосфери нашої планети виходить за межі місячної орбіти – майже вдвічі більше відстані до Місяця.

Вчені відкрили, що можливо найстаріша земна порода міститься в місячному зразку, що був доставлений астронавтами місії Аполло-14.

Супутник Queqiao, призначений для ретрансляції сигналів місячного зонда "Чаньге-4", надіслав зображення зі зворотною стороною Місяця, яку ми не бачимо з Землі, на тлі нашої планети.

Показана півкуля з Північною та Центральною Америкою, з дещо синюватим відтінком. В аерокосмічному агентстві обіцяють зробити фото й іншої півкулі.