Політика на росії - ст. 6

Російські посадовці намагалися використати зустріч з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) для легітимізації російської окупації України та просування неправдивих наративів про нібито порушення прав людини в Україні.

Мобілізація на росії лишається малоймовірною в найближчій і середньостроковій перспективі через особистий страх путіна, що мобілізація становить пряму загрозу стабільності його режиму.

кремль продовжує використовувати глобальні інформаційні інструменти для просування інтересів москви за допомогою соціальних мереж.

росія, ймовірно, зіткнеться зі зростанням проблем у виробництві та закупівлі матеріальних засобів, необхідних для своїх операцій в Україні, і кремль, ймовірно, буде все більше залежати від іноземних партнерів у задоволенні своїх потреб у матеріальних засобах.

росія та Китайська Народна Республіка (КНР) продовжують розвивати різні напрямки військово-технічного співробітництва.

Кремлівські чиновники, ймовірно, намагаються сформувати міжнародні зусилля з мирного посередництва щодо війні в Україні, демонструючи при цьому небажання росії брати участь у добросовісних переговорах з Україною.

Передача іранських балістичних ракет є частиною поглиблення стратегічного партнерства між Іраном і росією.

Схоже, що росія покладається на кілька країн, включаючи Індію, Сербію та Китайську Народну Республіку (КНР), в рамках своїх зусиль, спрямованих на уникнення західних санкцій.

кремль, схоже, розпочав складну інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб пояснити своїй внутрішній аудиторії, чому росія віддає перевагу утриманню ініціативи на сході України, а не негайному витісненню українських військ з Курської області.

Говорячи про Курщину, путін звинуватив Україну у тих злочинах, які чинять росіяни в Україні, і
підірвав давню інформаційну операцію кремля, яка зображала Україну винною у небажанні брати участь у легітимних, добросовісних переговорах.