Космос - ст. 26

Галактика NGC 7292 розпливається на знімку від космічного телескопа "Габбл", супроводжувана жменькою яскравих зірок і нечіткими плямами дуже далеких галактик на задньому плані.

У ранньому Всесвіті газ між зорями й галактиками був непрозорим — енергійне світло зірок не могло проникати крізь нього. Але через 1 мільярд років після великого вибуху газ став абсолютно прозорим. Чому?

Дослідники виявили складні органічні молекули в галактиці, віддаленій від Землі більш ніж на 12 мільярдів світлових років — найвіддаленішій галактиці, в якій відомо, що ці молекули існують.

Нове теоретичне дослідження показало, що Стівен Гокінг мав рацію щодо чорних дір, хоча й не повністю. Через випромінювання Гокінга чорні діри в кінцевому підсумку випаровуються, але горизонт подій не такий важливий, як вважалося раніше.

Міжнародна група астрофізиків виявила щось абсолютно нове, приховане в центрі нашої галактики Чумацький Шлях.

Галактика під назвою JD1 є однією з найвіддаленіших з виявлених на сьогодні, і вона є типовою для тих галактик, що пропалили туман атомів водню, які залишилися після Великого вибуху, пропускаючи світло через Всесвіт і формуючи його в те, що існує сьогодні.

Згідно з новим дослідженням, третина планет навколо M-карликів можуть мати такі орбіти, які убезпечать їх від приливного нагрівання.

На цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Габбл", безтурботно висить галактика-медуза JW39.

Запропоновано нові методи, уважно вивчаючи гравітаційні хвилі від злиття чорних дір, пошуку ознак невеликих відхилень від загальної теорії відносності, які могли б натякнути на присутність квантової гравітації.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп "Габбл", отримали, за їхніми словами, найкращі докази присутності чорної діри рідкісного класу, яка може ховатися в серці найближчого до Землі кулястого зоряного скупчення, розташованого на відстані 6 000 світлових років.