Наука та техніка - ст. 152

Відкрито чорну діру, утворену після смерті зірки, яка має величезну масу - 70 сонячних. Вона знаходиться за 15 тисяч світлових років від Землі, названа дослідниками LB-1.

Астрофізики досліджують молекули у надзвуковому і турбулентному міжзоряному середовищі.

У понеділок відбудеться рідкісне явище, коли найменша планета нашої Сонячної системи проходитиме безпосередньо між Землею та Сонцем.

На цьому знімку телескопу Хаббла показано космічний калейдоскоп віддаленої галактики, яка була поділена на кілька зображень за допомогою ефекту, що називається гравітаційним лінзуванням.

Всупереч існуючій думці, гігантська планета на шаленій орбіті не виключає наявності землеподібної планети в тій же сонячній системі, або життя на цій планеті. Більш того, вид з тієї землеподібної планети, коли її гігантський сусід проходить повз, відрізнятиметься від всього, що можна побачити на нашому нічному небі із Землі.

Астрофізики виявили стрибок щільності плазми, що підтверджує, що космічний апарат увійшов у царство зірок; разом зі своїм близнюком, він надає додаткові підказки щодо геліосфери.

Астрономи випадково виявили газову хмару, яка містить інформацію про ранню фазу формування галактик та зірок - лише після 850 мільйонів років після Великого вибуху, та має неочікуваний співвідносний хімічний склад.

Чорні діри є важливою частиною розуміння астрофізиками Всесвіту – вони настільки важливі, що вчені намагалися провести перепис всіх чорних дір в Чумацькому Шляху. Нове дослідження показує, що їхні пошуки могли пропустити цілий клас чорних дір, про які вони не здогадувалися.

Один з астероїдів головного поясу можна класифікувати як карликову планету, найменшу у нашій зоряній системі.

У теоретичному дослідженні фізики припускають, що збудження в орбітах зірок поблизу надмасивних чорних дір можна використати для виявлення червоточин.