Анатолій Колесник

Космічний телескоп «Габбл» дослідив об′єкт «Cloud-9» — беззоряну, багату на газ хмару темної матерії, яка вважається «реліквією» або залишком раннього формування галактики.

Космічний телескоп Габбла показав вигляд зблизька однієї з наймасивніших зореутворювальних хмар у сусідній галактиці, освітленої випромінюванням новонароджених зірок.

За допомогою космічного телескопа "Габбл" астрономи отримали зображення протопланетного диска навколо молодої зорі, з діаметром у 40 разів більшим, ніж наша Сонячна система.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба досліджено екзопланету, що обертається навколо пульсара, склад атмосфери якої ставить під сумнів наше розуміння того, як вона утворилася.

Космічний телескоп Джеймса Вебба визначив джерело надзвичайно яскравого спалаху світла, відомого як гамма-сплеск: це була наднова, яка вибухнула, коли Всесвіту було лише 730 мільйонів років.

Виявлено групу обертових галактик, що утворюють дуже тонку видовжену структуру, яка сама вбудована в гігантський обертовий філамент космічної павутини.

Дослідники зразків астероїда Бенну представили надзвичайні відкриття: важливі для біології цукри, схожа на жуйку речовина, яка раніше не зустрічалася в астроматеріалах, і несподівано велика кількість пилу, утвореного вибухами наднових.

Японський астрофізик вважає, що гамма-випромінювання надзвичайно високої енергії, виявлене біля центру нашої галактики за допомогою "Фермі", могло виникнути через анігіляцію частинок темної матерії.

Всередині невеликих крижаних супутників вода може досягати "потрійної точки", спричиняючи кипіння, що впливає на особливості їхньої поверхні.

Дослідники ретельно вивчили інформацію, зібрану з крижаних зерен, які були отримані під час близького й надшвидкого прольоту «Кассіні» крізь викид з гейзера крижаного супутника Сатурна.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) підтверджено наявність надмасивної чорної діри, що активно зростає в невеликій галактиці CANUCS-LRD-z8.6 всього через 570 мільйонів років після Великого вибуху.

Вперше підтверджено вибуховий спалах речовини, викинутої в космос іншою зорею, який є достатньо потужним, щоб знести атмосферу будь-якої нещасної планети, що опинилася на його шляху.

Астрономи опублікували попередні результати найточніших на сьогодні вимірювань ключових аспектів Всесвіту, включно зі швидкістю зореутворення та середньою температурою галактичного зоряного пилу.

Згідно з новим дослідженням, зорі, що старіють, найчастіше знищують гігантські планети, які обертаються найближче до них.

Зафіксований спалах світла від надмасивної чорної діри є найбільшим і найвіддаленішим з коли-небудь спостережуваних.