Анатолій Колесник

Відкриття її наявності свідчить про те, що частина води, яка міститься в кометах — і, можливо, навіть на Землі — є старшою за самий диск, що дає проривні уявлення про історію води в нашій Сонячній системі.

Міжнародна команда астрономів, використовуючи розгалужену мережу телескопів, виявила першу радіояскраву подію припливного руйнування (TDE), що відбулася за межами центру галактики та найшвидше еволюціонує серед коли-небудь спостережуваних цього типу космічних катастроф.

Матеріали з древніх порід можуть розкрити умови ранньої Сонячної системи, які сформували ранню Землю, ще до «гігантського удару», та інші планети.

Вперше астрономам вдалося зафіксувати радіозображення з парою чорних дір, підтвердивши теоретичні розрахунки.

Завдяки гравітаційному лінзуванню у далекому Всесвіті виявлено об′єкт, який нічого не випромінює. Існування таких об′єктів може розповісти нам більше про таємничу темну матерію, яка складає чверть Всесвіту.

Нові спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вказують на те, що масивні червоні надгіганти можуть бути причиною більшості наднових, як передбачено теорією, але рідко спостерігаються, оскільки приховані в пилу.

За допомогою складних суперкомп′ютерних моделювань астрофізики-теоретики встановили наявність додаткового механізму, відповідального за вилучення енергії обертання з чорних дір.

Астрономи, які шукали докази існування світла від перших зірок і галактик, виявили, що Всесвіт був теплим, а не холодним, перш ніж «засяяв».

Космічний телескоп Джеймса Вебба надав перші прямі вимірювання хімічних і фізичних властивостей потенційного диска, в якому утворюються супутники навколо великої екзопланети CT Cha b.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST), детально вивчити погоду на гарячій планеті SIMP-0136, що блукає одна без своєї зорі, і виявили сильну активність, схожу на полярне сяйво.

Космічний телескоп Джеймса Вебба виявив барвисту гаму масивних зірок та осяяного космічного пилу в молекулярній хмарі Стрілець B2, наймасивнішій і найактивнішій області зореутворення в нашій галактиці Чумацький Шлях.

Дослідження структури атмосфери Сатурна з використанням даних космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) виявило складні та загадкові особливості, яких раніше не бачили на жодній планеті Сонячної системи.

Нові зображення від Телескопа горизонту подій (EHT) показують несподівані зміни поляризації навколо надмасивної чорної діри в центрі галактики M87, що вказує на динамічне та складне середовище поблизу неї.

Чорна діра, за даними від рентгенівської обсерваторії "Чандра", зростає з однією з найвищих швидкостей, які коли-небудь фіксувалися. Це відкриття може допомогти пояснити, як деякі чорні діри можуть відносно швидко досягти величезної маси після Великого вибуху.

Офіційна кількість екзопланет, які відстежує NASA, досягла 6000. Ця віха підкреслює прискорення темпів відкриттів, які відбуваються трохи більше ніж через три десятиліття після виявлення перших екзопланет.