Вік Всесвіту може бути вдвічі більшим
Вік Всесвіту можливо становить 26,7 млрд років: нове дослідження ставить під сумнів панівну космологічну модель і проливає нове світло на так звану "проблему неможливих ранніх галактик".
Про це розповідають в Оттавському університеті, передають OstanniPodii.com.
Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society ("Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства").
"Наша нова модель розтягує час утворення галактик на кілька мільярдів років, унаслідок чого вік Всесвіту становить 26,7 млрд років, а не 13,7, як вважали раніше", - каже автор роботи Раджендра Гупта, ад′юнкт-професор фізики факультету природничих наук Оттавського університету.
Протягом багатьох років астрономи й фізики розраховували вік нашого Всесвіту, вимірюючи час, що минув від моменту Великого вибуху, а також вивчаючи найстаріші зорі за червоними зсувами світла, яке виходить від далеких галактик. Таким чином, у 2021 році, завдяки новим методам і технологічному прогресу, вік нашого Всесвіту був оцінений у 13,797 мільярда років за допомогою моделі узгодженості Lambda-CDM (Лямбда-холодна темна матерія).
Однак багатьох учених спантеличило існування зірок типу Мафусаїла, які, мабуть, старші за розрахунковий вік нашого Всесвіту, а також відкриття ранніх галактик, що перебувають у просунутому стані еволюції, яке стало можливим завдяки космічному телескопу Джеймса Вебба. Ці галактики, що виникли лише через 300 млн років після Великого вибуху, мають рівень зрілості та маси, зазвичай характерний для мільярдів років космічної еволюції. Крім того, вони напрочуд малі за розміром, що додає цьому рівнянню ще один рівень таємниці.
Теорія "втомленого світла" Цвіккі припускає, що червоний зсув світла від далеких галактик пов′язаний з поступовою втратою фотонами енергії на величезних космічних відстанях. Але було помічено, що вона суперечить спостереженням. Однак Гупта виявив, що "якщо допустити співіснування цієї теорії з розширюваним Всесвітом, то стає можливим переосмислити червоний зсув як гібридне явище, а не тільки як наслідок розширення".
На додаток до теорії втомленого світла Цвіккі, Гупта вводить ідею еволюції "констант зв′язку", висунуту Полем Діраком. Константи зв′язку - це фундаментальні фізичні константи, що визначають взаємодію між частинками. Згідно з Діраком, ці константи могли змінюватися з плином часу. Допускаючи їхню еволюцію, можна розширити часові рамки формування ранніх галактик, спостережуваних телескопом "Вебба" на високих червоних зсувах, з кількох сотень мільйонів років до кількох мільярдів років. Це дає більш правдоподібне пояснення високого рівня розвитку та маси, спостережуваних у цих древніх галактиках.
Крім того, Гупта вважає, що традиційна інтерпретація "космологічної константи", яка являє собою темну енергію, відповідальну за прискорене розширення Всесвіту, потребує перегляду. Замість неї він пропонує константу, що враховує еволюцію констант зв′язку. Ця модифікація космологічної моделі допомагає розв′язати загадку малих розмірів галактик, які спостерігаються в ранньому Всесвіті, і дає змогу проводити точніші спостереження.