Землеподібні екзопланети навряд чи будуть черговою “блідо-блакитною точкою”

При пошуку землеподібних світів навколо інших зірок, замість того, щоб шукати "блідо-блакитну точку", описану Карлом Саганом, нове дослідження показує, що може мати більше шансів на успіх полювання на сухі, холодні "блідо-жовті точки".

За даними швейцарсько-німецького дослідження, представленого на науковому конгресі мережі Europlanet 2022 року в Гранаді, близький баланс між сушею та водою, який допоміг життю процвітати на Землі, може бути досить незвичайним, розповідають в товаристві Europlanet.

Дослідники вивчали, як еволюція й циклічність континентів і води можуть впливати на розвиток екзопланет земного типу. Результати їхніх моделей свідчать про те, що планети мають приблизно 80% ймовірності бути в основному вкритими сушею, з 19% ймовірністю бути переважно океанічними світами. Лише 1% результатів мали подібний до земного розподіл суші й води.

“Ми, земляни, насолоджуємося балансом між суходолом й океаном на нашій рідній планеті. Спокусливо припустити, що друга Земля буде такою ж, як наша, але результати нашого моделювання свідчать про те, що це навряд чи буде так”, - сказав провідний автор дослідження професор Тілман Спон, виконавчий директор Міжнародного інституту космічних наук у Берні, Швейцарія.

Числові моделі команди припускають, що середні температури на поверхні не надто відрізнятимуться, можливо, в межах 5° за Цельсієм, але розподіл між сушею й океаном вплине на клімат планет. Океанічний світ, з менш ніж 10% суші, ймовірно, був би вологим і теплим, з кліматом, подібним до клімату Землі у тропічну й субтропічну епоху, яка наступила після падіння астероїда, що спричинило вимирання динозаврів.

Континентальні світи, з менш ніж 30% океанів, будуть характеризуватися більш холодним, сухим і суворим кліматом. Холодні пустелі могли б займати внутрішні частини материків, і в цілому вони нагадували б нашу Землю десь під час останнього льодовикового періоду, коли розвивалися великі льодовики й льодовикові щити.

На Землі зростання континентів шляхом вулканічної діяльності та їх розмивання під дією вивітрювання приблизно врівноважені. Життя, засноване на фотосинтезі, процвітає на суші, де воно має прямий доступ до сонячної енергії. Океани є величезним резервуаром води, який збільшує кількість опадів і не дає нинішньому клімату стати надто сухим.

“У механізмі тектоніки земних плит внутрішнє тепло стимулює геологічну активність, таку як землетруси, виверження вулканів і будівництво гір, і призводить до зростання континентів. Ерозія землі є частиною серії циклів обміну водою між атмосферою й надрами. Наші числові моделі взаємодії цих циклів показують, що сучасна Земля може бути винятковою планетою, і що рівновага суходолу може бути нестабільною протягом мільярдів років. Хоча всі змодельовані планети можуть вважатися придатними для життя, їхня фауна і флора можуть суттєво відрізнятися”, - сказав професор Спон.

У 1994 році вийшов документальний твір Карла Сагана “Блідо-блакитна точка”, натхнений знаменитою фотографією Pale Blue Dot (нижче). На початку книги розглядається твердження, які робилися протягом усієї історії, про те, що Земля та людський вид унікальні.

Знімок Землі з відстані 6 мільярдів кілометрів, зроблений космічним апаратом НАСА "Вояджер-1" у 1990 році. Він став культовим під назвою "блідо-блакитна точка". Знімок був заново оброблений та оприлюднений NASA у 2020 році.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.