Позаземні об’єкти ймовірно затримали розвиток складного життя на Землі

Нове дослідження свідчить, що великі астероїди ймовірно перешкоджали накопиченню кисню в атмосфері Землі.

Про це розповідають у Каліфорнійському університеті у Ріверсайді (UCR).

Нові дані показують, що кількість стародавніх великих небесних тіл, які впали на Землю, було у 10 разів вище, ніж вважалося раніше. Відкриття привело вчених до висновку, що ці зіткнення ймовірно визначили розвиток хімії Землі на ранніх стадіях її історії.

Робота була описана у нещодавній статті у журналі Nature Geoscience.

Удари астероїдів або комет протягом перших років історії Землі ймовірно сприяли зародженню життя та його ранній еволюції, проте пізніше вони затримали розвиток складніших форм життя, які потребують кисню.

"Удари астероїдів можуть посилити виділення із Землі газів, які споживають кисень", – пояснив член дослідницької групи та професор біогеохімії UCR Тім Лайонс.

"На додачу, метеорити зазвичай містять велику кількість заліза, яке може взаємодіяти з водою та утворювати гази, які впливають на склад атмосфери", – сказав він. Наприклад, залізо може збільшити надходження водню та метану, обидва з яких споживають кисень.

Переглянуте розуміння нашої атмосфери засноване на нещодавніх відкриттях в земній корі, які вказують на часту повторюваність ударів приблизно від 2,4 до 3,5 мільярда років тому, що значно перевищує попередні оцінки. При ударі великих астероїдів або комет вивільнялася енергія, і вона випаровувала кам′янисті матеріали в корі планети. Маленькі краплі розплавленої породи в шлейфі удару конденсувалися, твердішали та падали назад на Землю, створюючи круглі частинки розміром з піщинки.

Ці частинки, або ударні сферули, являють собою маркери давніх зіткнень. "Останніми роками у бурових кернах та оголених породах було виявлено ряд нових сферул, що збільшило загальну кількість відомих подій, пов′язаних з ударами у ранню Землю", - сказала Надя Драбон, професор Гарвардського університету та член дослідницької групи.

Дослідницька група під керівництвом Симони Марсі з Південно-Західного науково-дослідного інституту виявила, що ударів поменшало приблизно 2,4 млрд років тому. Це скорочення збіглося зі значною зміною хімічного складу поверхні, спричиненою зростанням атмосферного кисню, що отримало назву Подія великого окиснення.

"Протягом еонів відбувався танок між зростанням і падінням рівня кисню, перш ніж він став постійною рисою нашої атмосфери", - сказав Лайонс. "Тоді, нарешті, баланс порушився з ряду причин, однією з яких було зниження частоти ударів".

Читачів не повинно турбувати повторне виникнення епохи, коли нас знову бомбардуватимуть гігантські астероїди. Удари набагато рідше відбуваються протягом другої половини історії Землі. І хоча сьогодні існують тисячі навколоземних об’єктів, деякі з яких можуть зіткнутися із Землею, переважна більшість досить малі, а NASA уважно стежить за більшими.

Примітно одначе, що удари відіграли важливу роль у формуванні історії життя на Землі протягом мільярдів років. Окрім впливу на кисень, вони також спричиняли значні події вимирання та змінили склад атмосфери таким чином, що поверхня Землі потепліла та почалося утворення органічних молекул, які ймовірно послужили початковими будівельними блоками життя.

Удари були особливо великими та частими у нашій ранній історії. У міру зменшення частоти й розмірів ударів позаземних об’єктів зменшилася і їхня здатність стримувати накопичення кисню в атмосфері, що сприяло первісному зростанню кисню в атмосфері Землі приблизно 2,4 млрд років тому.

"Ця зміна, — каже Лайонс, — заклала основу для складного життя, що потребує кисню, включаючи перших тварин, яке настало понад мільярд з половиною років потому".

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.