Найдавніші відбитки ніг перед-людини виявлені на Криті
Відбитки ніг предків людини, найдавніші з відомих, були знайдені на середземноморському острові Крит і мають вік щонайменше шість мільйонів років.
Як повідомляють OstanniPodii.com, про це говорить міжнародна група дослідників з Німеччини, Швеції, Греції, Єгипту та Англії на чолі з Уве Кіршером та Мадлен Бьоме зі Сенкенберського центру еволюції людини та палеосередовища при Тюбінгенському університеті. Їх дослідження було опубліковане в журналі Scientific Reports.
Відбитки ніг зі скам′янілих пляжних відкладень були знайдені поблизу села Трахілос на заході Криту та опубліковані у 2017 році. За допомогою геофізичних та мікропалеонтологічних методів дослідники тепер датували їх вік у 6,05 мільйона років, що робить їх найдавнішим прямим свідченням того, що людиноподібна істота використовувала ногу для ходьби. "Сліди майже на 2,5 мільйона років старші за сліди, що належать Австралопітеку афарському (Люсі) з Лаетолі в Танзанії", - говорить Уве Кіршер. Це ставить відбитки ніг з Трахілоса в один вік зі скам′янілостями Orrorin tugenensis з прямоходінням з Кенії. Знахідки, пов′язані з цим двоногим, включають стегнові кістки, але немає кісток стопи або відбитків ніг.
Таким чином, датування критських відбитків ніг проливає нове світло на ранню еволюцію людського ходіння понад шість мільйонів років тому. "Найстаріша людська стопа, яка використовувалася для прямої ходьби, мала подушечку із сильним паралельним великим пальцем та послідовно коротшими бічними пальцями", - каже Пер Альберг, професор Уппсальського університету та співавтор дослідження. "Підошва ноги була коротшою, ніж в австралопітека. Вигін ще не був виражений, а п’ята була вужчою".
Шість мільйонів років тому Крит був з′єднаний з материком Греції через Пелопоннес. За словами професора Мадлен Бьоме, "ми не можемо виключити зв′язок між виробником слідів та можливим до-людським видом Graecopithecus freybergi". Кілька років тому команда Бьоме виявила невідомий раніше перед-людський вид на території сучасної Європи на основі скам′янілостей з відкладень віком 7,2 млн років в Афінах, всього на 250 кілометрів далі.
Крім того, вчення підтверджує останні дослідження та тези команди Бьоме, згідно з якими шість мільйонів років тому європейська та близькосхідна материкова частина були відокремлені від вологої Східної Африки відносно короткочасним розширенням Сахари. Геохімічний аналіз критських пляжних відкладень віком 6 мільйонів років дозволяє припустити, що пустельний пил з Північної Африки переносився туди вітром. Після датування мініральних зерен розміром з пил, команда дійшла до віку від 500 до 900 мільйонів років. Такі періоди є типовими для північноафриканського пустельного пилу, кажуть автори.
Останні дослідження в палеоантропології також показали, що африканську мавпу Sahelanthropus можна виключити з двоногих, а Orrorin tugenensis, яка походить з Кенії та жила 6,1-5,8 млн років тому, є найстарішою перед-людиною в Африці, каже Бьоме. Тому короткочасне опустелювання та географічне розповсюдження ранніх попередників людини можуть бути більш тісно пов′язаними, ніж вважалося раніше. З одного боку, фаза опустелювання 6,25 млн років тому в Месопотамії могла започаткувати міграцію європейських ссавців, можливо, включаючи мавп, до Африки. З іншого боку, друга фаза відгороджування континентів Сахарою 6 мільйонів років тому могла б дозволити африканській перед-людині Orrorin tugenensis окремо розвиватися, паралельно з європейською перед-людиною. Відповідно до цього принципу, який Бьоме назвав «пустельними гойдалками», послідовні короткочасні опустелювання в Месопотамії та Сахарі спричинили міграцію ссавців з Євразії до Африки.
OstanniPodii.com