Нобеля з фізики розділять троє вчених: клімат та інші складні явища
Нобелівську премію 2021 року з фізики розділять троє вчених із США, Німеччини та Італії "за новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем".
Королівська академія наук Швеції вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2021 року:
- Сюкуро Манабе з Прінстонського університету (США),
- Клаусу Хассельманну з Інституту метеорології Макса Планка (Гамбург, Німеччина),
- Джорджо Паризі з Римського університету Сапієнца (Італія).
- Сюкуро Манабе та Клаус Хассельманн стали лауреатами "за фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління";
- Джорджо Паризі – "за відкриття взаємодії безладу та коливань у фізичних системах від атомних до планетарних масштабів".
Як розповіли у Нобелівському комітеті, складні системи характеризуються випадковістю й безладністю, та їх важко зрозуміти. Цьогорічна премія визнає нові методи їх опису та прогнозування їх довгострокової поведінки.
Однією із складних систем, що мають надзвичайно важливе значення для людства, є клімат Землі. Сюкуро Манабе продемонстрував, як підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері призводить до підвищення температури на поверхні Землі. У 1960-х роках він керував розробкою фізичних моделей земного клімату і був першою людиною, яка дослідила взаємодію між радіаційним балансом та вертикальним переносом повітряних мас. Його роботи заклали основу для розробки сучасних кліматичних моделей.
Приблизно через десять років потому Клаус Хассельманн створив модель, яка пов′язує погоду та клімат, відповідаючи на запитання, чому кліматичні моделі можуть бути надійними, незважаючи на мінливу та хаотичну погоду. Він також розробив методи ідентифікації специфічних сигналів, відбитків, які як природні явища, так і діяльність людини відбиваються у кліматі. Його методи були використані, щоб довести, що підвищена температура в атмосфері пов′язана з викидами людиною вуглекислого газу.
Близько 1980 року Джорджо Парізі виявив приховані закономірності у невпорядкованих складних матеріалах. Його відкриття є одним з найважливіших внесків у теорію складних систем. Вони дають змогу зрозуміти та описати багато різних і, мабуть, абсолютно випадкових матеріалів та явищ не лише у фізиці, а й у інших, дуже різних галузях, таких як математика, біологія, нейронаука та машинне навчання.
"Відкриття, визнані цього року, демонструють, що наші знання про клімат спираються на міцну наукову основу, засновану на ретельному аналізі спостережень. Цьогорічні лауреати сприяли тому, що ми глибше зрозуміли властивості та еволюцію складних фізичних систем", - зазначив голова Нобелівського комітету з фізики Торс Ганс Ханссон.
OstanniPodii.com