Побитий в центрі Києва журналіст Майкл Щур розповів про імпотентність поліції
Майкл Щур, у якого стався конфлікт на пішохідному переході, 2 години не міг дочекатися поліції, потім сам пішов писати заяву, яку прийняли "крізь зуби". Він зібрав відео з камер зовнішнього спостереження і відніс у поліцію. І саме те відео, яке він приніс, присилає йому заступник Авакова, коли дізнався про напад на журналіста.
Вдень 21 квітня о 13:50-13:55 у Києві на перехресті вулиць Ярославів Вал і Франка у журналіста Майкла Щура стався конфлікт з хлопцями на електросамокатах, які не пропустили його на пішохідному переході.
Він розповів у себе на сторінці у Фейсбуці: "Я переходив дорогу по пішоходному переході. Побачив, що по велодоріжці їдуть двоє хлопців на самокатах. Я зупинився, шоб їх пропустити. Бо їхали вони добренько так. А наскільки я бачив, не гальмували. Перший проїхав повз мене. Коли другий порівнявся зі мною, я йому голосно гаркнув «ПРОПУСКАЙ ПІШОХОДІВ!!!!!!».
От з цього все і почалось.
Хлопець зупинився. Зліз з самокату і у нас почалась перепалка.
- Ти чо кричиш?
- Ти мав пропустити мене.
- Не мав, бо я - на велодоріжці
- Вивчи правила!
- То ти вивчи правила.
І тут пропливає чорний лебідь. Він витягає балончик з газом і запшикує мені очі. Сідає на самокат і продовжує свою прогулянку.
Я його догнав і стягнув з самокату. Ми обоє так нормально навернулись. Піднялися. І почався діалог у стилі:
- Ти для чого мене запшикав. Я до тебе не проявляв агресії (я реально це сказав. не розумію, як це вдалось сформулювати).
У відповідь він мене вдарив.
А потім до мене підійшов його друг і дав мені ключі, які випали з мого рюкзака, коли я впав. Спитав «це ваше?» І це було моє.
Далі ми ще поприрікались трохи, що він не мав мене бити і запшикувати обличчя балоном. А далі він сів - і поїхав. У бік Прорізної. Я за ним вже не міг гнатися. Міг ходити. І пішов шукати, де можна промити очі і ніс."
У іншому дописі він розповідає про спілкування з поліцією.
"...До того, як система дізналась, що я журналіст, поліція не їхала дві години. За дві години очікування приїзду поліції, ми з Анною Бабінець обійшли всі офіси з камерами стеження неподалік. І з однієї камери нам дозволили зняти відео", - написав Майкл.
Бабінець пише: "Дві з половиною години поліція не їхала і ми самі пішли у відділок.
Так доля звела нас з Сергієм Драгуновим.
«Які у вас травми?» - байдуже питає старший лейтенант, не підводячи очей з паперу. Він цілком міг би сам роздивитися лице потерпілого чи попросити зняти маску, але не зробив цього.
Весь процес подання заяви побудований таким чином, щоб людина, яка звернулася до поліції, відчувала свою нікчемність і що вона забирає безцінний час у поліцейського. Сергію Драгунову не сподобалося, що Майкл захотів прочитати протокол допиту перед тим, як його підписати. «Якщо ви можете краще юридично сформулювати, формулюйте», - з претензією каже чиновник, якому я плачу зі своїх податків, щоб саме він правильно юридично формулював.
Потім поліцейського збісила оця прискіпливість побитої людини, він взяв портфель і просто вийшов з кімнати, навіть не попрощавшись. Більше ми старшого лейтенанта не бачили.
До нас прийшов якийсь його помічник. Йому теж не подобалося, що Майкл хоче прочитати свої права та обов’язки у кінці протоколу, який він має підписати. «Це є у відкритому доступі», - дратівливо каже поліцейський, стоячи над потерпілим і явно показуючи, щоб ми вже звалювали звідти. Ми гаємо їхній час своїми дрібними проблемами та ще й нахабним бажанням почитати протокол."
Вона вказує, що дійство відбувається у столичному відділку поруч з Хрещатиком.
Про побиття журналіста стало відомо, про це почали писати ЗМІ, а у відділку Майкл Щур не озвучував свою професію.
Він пише: "...зате, ПІСЛЯ того, як система дізналась, що я журналіст...
Мені подзвонив Начальник райвідділу. Ми з ним поговорили. Він спитав чи є у мене відео з камери стеження. Я сказав є. І готовий надіслати. Я йому надіслав.
Через деякий час ми розмовляли з Антоном Геращенком (заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, - ред.). І він сказав, що вони працюють. І що вже є результати. Вони вже навіть знайшли відео з камери стеження. Я попросив його надіслати. І він надіслав мені МОЄ ВІДЕО".
"Пане Антоне. Можливо, я роблю неправильно, що розказую про те, про що ми говорили. І ви можете від мене вимагати видалити цей пост. І ви можете сказати, що ви мені не казали, що це відео знайшли ви (тобто поліція). Коли я це все розказую я маю одну мету - показати, що система намахує всіх. Не лише нас - громадян, які приходять до неї з заявами. Але і вас - людей, які керують цією системою", - зазначив журналіст.
OstanniPodii.com