Інфрачервоний погляд на Енцелад натякає на свіжий лід у північній півкулі

Вчені виявили геологічну активність на крижаному місяці Сатурна, використовуючи дані, зібрані космічним кораблем Кассіні за 13 років дослідження Шостої планети.

Про це розповідають в НАСА.

Нові скомпоновані зображення, зроблені з космічного корабля НАСА "Кассіні", - це найбільш деталізовані, з коли-небудь створених, глобальні інфрачервоні види супутника Сатурна Енцелада. І дані, використані для створення цих зображень, дають вагомі докази того, що північна півкуля місяця була знову покрита льодом з її внутрішньої частини.

Спектрометр видимого та інфрачервоного картографування на апараті Кассіні (VIMS) збирав світло, відбите від Сатурна, його кілець та десяти основних крижаних супутників – світло, видиме людським оком, а також інфрачервоне світло. Потім VIMS розділив світло на різні довжини хвиль – інформація, яка може розповісти вченим більше про структуру матеріалу, який відбиває світло.

Дані VIMS в поєднанні з детальними зображеннями, зробленими Підсистемою наукової візуалізації Кассіні, були використані для створення нової глобальної спектральної карти Енцелада.

У 2005 році вчені проекту Кассіні виявили, що Енцелад, який неозброєним оком виглядає як яскраво-біла сніжка з високим світловідбиттям, вистрілює величезні шлейфи льодових зерен і парів з океану, який знаходиться під крижаною корою. Нова спектральна карта показує, що інфрачервоні сигнали чітко корелюють з геологічною активністю, яку легко помітити на південному полюсі. Саме там із надрізів, званих «тигровими смугами», видувається лід та пари з глибин океану.

Але деякі з тих самих інфрачервоних ознак з’являються також в північній півкулі. Це говорить вченим не тільки про те, що північна область покрита свіжим льодом, але і в обох півкулях відбувся той самий вид геологічної діяльності - відновлення ландшафту. Відновлення поверхні на півночі може відбуватися як крижаними струменями, так і більш поступовим переміщенням льоду через тріщини в корі, від підповерхневого океану до поверхні.

«Інфрачервоне випромінювання показує нам, що поверхня південного полюса молода, що не дивно, адже ми знали про струмені, що видувають там крижаний матеріал», - сказав Габріель Тобі, науковець VIMS з Нантського університету у Франції та співавтор нового дослідження, опублікованого в Icarus. «Тепер, завдяки цим інфрачервоним очам, ви можете повернутися у минуле і сказати, що один великий регіон у північній півкулі також вбачається молодим і, ймовірно, був активним не так давно, у геологічних часових мірках».

Керований Лабораторією реактивного руху (JPL) НАСА в Південній Каліфорнії, Кассіні був орбітальним апаратом, який спостерігав за Сатурном більше 13 років, перш ніж вичерпати запаси палива. Місія занурила його в атмосферу планети у вересні 2017 року, частково, щоб захистити Енцелад, який потенційно може мати умови для життя з його океаном, напевно, нагрітим та розтопленим гідротермальними отворами, такими як на океанському дні на Землі.

Місія Кассіні-Гюйгенс є спільним проектом NASA, ESA (Європейського космічного агентства) та Італійського космічного агентства. JPL, підрозділ Калтех в Пасадені, керує місією для Управління наукових місій НАСА у Вашингтоні. JPL спроектувала, розробила і зібрала орбітальний апарат Кассіні.

* Фото: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona/LPG/CNRS/University of Nantes/Space Science Institute

Читайте ще цікаві новини про космос.