До «зливу» персональних даних українців можуть бути причетні МВС та ДМС
За фактом розповсюдження персональних даних громадян України через один з каналів месенджера Telegram розпочато досудове розслідування у відношенні до посадовців МВС та Держміграційної служби.
Про це повідомили в прес-службі Державного бюро розслідувань.
«За попередньою інформацією, до витоку персональних даних можуть бути причетні посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Державної міграційної служби», - йдеться в повідомленні.
Досудове розслідування розпочато за фактами перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки та несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 361-2 Кримінального кодексу України).
Нагадаємо, недавно стало відомо про «злив» персональних даних українців через Telegram-канал «UA Baza BOT». На ньому пропонувалися фото водійських посвідчень, паспортні дані, номера особистих телефонів, паролі у соціальних мережах та інше.
Пролунали звинувачення на «дірявість» мобільного застосунка «Дія».
Кіберполіція розпочала кримінальне провадження. В МВС вказали: попереднім аналізом встановлено, що обсяг протиправно оприлюднених персональних даних є компіляцію з інформаційних баз різних державних відомств і недержавних організацій за різні періоди попередніх років і не має відношення до початку роботи державного мобільного застосунку «Дія».
Також причетність «Дії» заперечують в Міністерстві цифрової трансформації: «Дія» не має власної бази даних; «оприлюднено» більше водійських посвідчень, ніж є; інші дані давно доступні в даркнеті.
Очільник Мінцифри Михайло Федоров розповів ( facebook.com/fedorov1991/posts/2045684915575362 ) у себе на сторінці у Facebook, що за попереднім аналізом бот розповсюджував базу даних Приватбанку (до націоналізації), а також інших приватних (не державних) баз даних.