На зворотній стороні Місяця виявлено величезну аномалію

Під найбільшим кратером нашої Сонячної системи - басейном Південний полюс-Ейткен на Місяці - виявлено таємничо велику масу матеріалу. Там може міститися метал з астероїда, який врізався в Місяць і утворив кратер.

Про це повідомляють в Бейлорському університеті (Техас, США). Дане дослідження - «Глибока структура місячного басейна Південний полюс-Ейткен» - було опубліковане в журналі Geophysical Research Letters.

"Уявіть собі, що берете купу металу, в п′ять разів більшу, ніж Великий Острів Гаваїв (площа - 10 432 кв.м) і ховаєте його під землю. Приблизно стільки неочікуваної маси ми виявили", - сказав провідний автор дослідження Пітер Б. Джеймс, доктор філософії, доцент кафедри планетної геофізики в Коледжі мистецтв і наук Бейлора.

Сам кратер має овальну форму, шириною до 2000 кілометрів і глибиною в кілька кілометрів. Незважаючи на свій розмір, його не можна побачити з Землі, тому що він знаходиться на зворотній стороні Місяця - адже наш природний супутник завжди повернутий до Землі однією стороною.

Щоби виміряти тонкі зміни сили гравітації навколо Місяця, дослідники проаналізували дані з космічних апаратів, що використовуються для місії NASA "Gravity Recovery and Interior Laboratory" (GRAIL), метою якої є вивчення гравітаційного поля і внутрішньої будови Місяця.

"Коли ми поєднали це з даними місячної топографії від Місячного розвідувального орбітального апарату, ми виявили несподівано велику кількість маси в сотнях миль під басейном Південний полюс-Ейткен, - розповідає Джеймс. - Одним з пояснень цієї додаткової маси є те, що метал з астероїда, який утворив цей кратер, все ще знаходиться в мантії Місяця."

За його словами, щільна маса - «чим би вона не була, звідки б вона не взялася» - зважує дно басейну більш ніж на пів мілі вниз. Комп′ютерне моделювання ударів великих астероїдів свідчить про те, що за відповідних умов ядро залізо-нікелевого астероїда може розсіюватися у верхній мантії (шар між корою і ядром Місяця) під час удару.

"Ми зробили математичні розрахунки і показали, що достатньо розсіяне ядро ​​астероїда, який вдарив у поверхню, могло би залишитися призупиненим у мантії Місяця до сьогоднішнього дня, а не опуститися до ядра Місяця", - сказав Джеймс.

Іншою причиною наявності великої може бути концентрація щільних оксидів, пов′язаних з останньою стадією затвердіння океану місячної магми.

Джеймс сказав, що басейн Південний полюс-Ейткен - який, як вважають, був створений близько 4 мільярдів років тому - є найбільшим збереженим кратером Сонячної системи. Хоча в Сонячній системі могли бути більші удари, в тому числі і на Землі, більшість їх слідів втрачено.

Джеймс назвав басейн "однією з найкращих природних лабораторій для вивчення катастрофічних подій, стародавнього процесу, який сформував всі скелясті планети і місяці, які ми бачимо сьогодні".

Читайте ще цікаві новини про космос.