НАБУ розвіяло 5 міфів "справи Мартиненка"

Нацбюро розвіяло міфи щодо незаконного затримання, "справжнього політика", його "послідовної української позиції", участі в реформуванні української енергетики та "політичного переслідування".

Національне антикорупційне бюро України підготувало у себе на офіційній сторінці Facebook спростування найбільш поширених "міфів", пов'язаних із затриманням колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, оскільки, за твердженням НАБУ, у ЗМІ та соціальних мережах з'явилося чимало недостовірної інформації.

Міф 1-ий: Мартиненка затримали за "незаконними підставами".

Реальність: Миколу Мартиненка затримали відповідно до ст.208 Кримінального процесуального кодексу, оскільки його поведінка напередодні повідомлення про підозру давала детективам підозру вважати, що він добре поінформований про заплановані слідчі дії та свідомо уникає слідства. В такому випадку затримання підозрюваного без постанови суду було не лише законним, але й необхідним з метою попередження втечі.

Миф 2-ий: "Мартиненко діяв як справжній політик і не ховався від розслідування".

Реальність: Напередодні повідомлення про підозру Микола Мартиненко відключив телефони, перестав користуватися звичайними автомобілями, повідомив близьким особам перелік адрес та автомобілів, в яких планувався обшук, в ніч з 19-го на 20-е квітня за місцем проживання не ночував. Вранці 20-го детективи НАБУ знайшли його у приймальні народного депутата Дениса Дзендзерського, звідки він не виходив впродовж ще 6 годин.

Міф 3-ій: "Бюро переслідує політика "з послідовною українською і антиросійською позицією", ігноруючи при цьому "кошти і активи, виведені Януковичем".

Реальність: за версією слідства, в епізоді з розкраданням коштів "СхідГЗК", в рамках якого Миколі Мартиненко було повідомлено про підозру, активна фаза підготовки до незаконного тендеру із закупівлі уранового концентрату за завищеними цінами припадає на листопад 2013 року. Контракт із переможцем тендеру - австрійською "прокладкою" STEUERMANN, підконтрольною Мартиненку, ДП "СхідГЗК" уклало у січні 2014 року - у період Революції гідності. Таким чином, злочин був спланований та реалізований ще "за часів Януковича". Щодо розслідування "справи Януковича", то її від початку розслідує Генеральна прокуратура України.

Міф 4-ий: "Мартиненко брав участь у реформуванні української енергетики, захищаючи її від посягань російських олігархів".

Реальність: ДП "СхідГЗК" є ключовою ланкою у створенні, так званого, повного ядерного циклу, що, врешті, має забезпечити Україні незалежність від поставок ядерного палива з Росії. Передбачалося, що до 2020 року Україна доведе свої потужності з видобутку урану та його переробки до рівня, який повністю задовольнятиме українські АЕС. Аби реалізувати цю мету, ДП "СхідГЗК" мав збільшувати власний видобуток. Але, замість нарощування власного виробництва, з метою реалізації корупційних схем, підприємство почало закуповувати урановий концентрат за кордоном.

Міф 5-ий: "Справа проти Мартиненка сфальсифікована з метою політичного переслідування".

Реальність: Детективи НАБУ розслідували факти розкрадання коштів ДП "СхідГЗК" більше року - ретельно досліджуючи усі факти та збираючи докази, в тому числі за допомогою колег з-за кордону. За історію розслідувань НАБУ, дана справа є абсолютним рекордсменом за обсягами комунікації з правоохоронними органами іноземних держав. Окремі епізоди, пов'язані з діяльністю Миколи Мартиненка, розслідуються не тільки в Україні. У даній справі немає політичної складової, йдеться про розкрадання майна держпідприємства.

Нагадаємо, Микола Мартиненко - колишній нардеп, який багато років очолював парламентський комітет з питань енергетики.

За даними слідства, махінації із закупкою уранового концентрату завдали збитків державі на 17,28 млн доларів.

Суд відпустив Мартиненка на поруки міністрам і нардепам від "Народного фронту".

OstanniPodii.com