ВР ухвалила закон «Про споживче кредитування»

Ухвалено закон, який регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами. Можливі недоліки закону.

15 листопада Верховна Рада України ухвалила закон «Про споживче кредитування», зареєстрований як проект під номером 2455 ( w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54521 ). «За» проголосували 247 депутатів.

Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Передбачується створення механізм споживчого кредитування, який "забезпечить захист прав та законних інтересів як споживачів, так і кредитодавців у цій сфері, створить належне конкурентне середовище на фінансовому ринку, підвищить рівень довіри населення до нього, забезпечить сприятливі умови для розвитку економіки України".

Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.

Закон встановлює:

- обов’язок кредитодавця надавати та роз’яснювати умови та особливості споживчого кредиту;

-  обов’язок банку або іншої фінансової установи проводити оцінку кредитоспроможності позичальника;

- вимоги до реклами відповідно до Директиви ЄС 2008/48 про договори споживчого кредитування, зокрема, в частині інформації щодо ефективної процентної ставки. Заборонено рекламу нуль відсотків кредитів та кредитів без документального підтвердження фінансового стану позичальника;

- врегульовує питання надання додаткових та супутніх послуг за договорами споживчого кредитування. Споживач буде проінформований про ефективну, а не номінальну процентну ставку, починаючи від реклами кредиту і закінчуючи укладеним договором.

Дія закону поширюється на всі споживчі кредити, тобто на кредити: для особистих цілей, сімейних потреб та не охоплює кредити для підприємницьких цілей.

Згідно із цим законом, споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про споживчий кредит, що передбачає сплату споживачем будь-якої плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право на вимогу повернення споживчого кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, якщо таке право передбачене договором.

Кредитодавець зобов’язаний у письмовій формі повідомити споживача про таке порушення із зазначенням дій, необхідних для його усунення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Законом встановлено, що споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором може бути передбачено обов’язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування зобов'язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Закон передбачає реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит, встановлює черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит та особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит.

Під час обговорення законопроекту були висловлені певні побоювання щодо прийняття закону в даній редакції (стенограма засідання на сайті ВР ( iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6359.html )):

- сума споживчого кредиту не має верхньої планки;

- споживчий кредит – це не тільки сума кредиту і проценти, але й «інші платежі на умовах договору»;

- закон не поширюється на кредитні спілки;

- якщо договір кредитування не називається «договором», то не підпадає під дію цього закону, чим можуть користуватися так звані швидкі кредити;

- договір кредитування може бути завчасно розірваний не в інтересах споживача, якщо кредитувальник не закладе в його тексті хоч одну «істотну умову» (стаття 12).

- без згоди споживача кредитувальник зможе змінити порядок розрахунку або процентну ставку.

OstanniPodii.com