ВАКС не став поновлювати справу «Роттердам+». В НАБУ кажуть, крапку ще не поставлено

Опубліковано: 07:38 п`ятниця, 25 вересня 2020 р.  

Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні скарги на закриття Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою справи «Роттердам+». В Національному антикорупційному бюро кажуть, що це не остаточне рішення та збираються його оскаржити.

Відповідне рішення слідча суддя ВАКС ухвалила у четвер, 24 вересня, повідомили в прес-службі суду.

В ВАКС пояснили, що дане кримінальне провадження містило декілька епізодів. Прокурор САП, своєю постановою від 27.08.2020 року закрив кримінальне провадження за епізодом № 1, стосовно підозрюваних осіб на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, за епізодами № 2-4, № 8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Проте, кримінальне провадження продовжує здійснюватися за епізодами № 5-7, у яких жодній особі не повідомлено про підозру.

Заявник, який подав скаргу до ВАКС (екс-народний депутат та колишній заступник генпрокурора Віктор Чумак), стверджував, що постанова прокурора про закриття є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою. Він та його представниця посилались на те, що прокурор САП не врахував, що вирішення питання про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, встановлюється судом; не врахував експертизу, що проводилась у 2019 році та підтвердила збитки у розмірі понад 18 мільярдів гривень. Скаржник зазначав, що прокурор врахував лише  деякі докази як підставу для закриття кримінального провадження, тоді як мав оцінити усі докази в їхній сукупності. Заявник також зазначив, що порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії завдав збитків громадському інтересу.

У судовому засіданні прокурор САП зазначив, що дійсно, у 2019 році орган досудового розслідування отримав висновок експерта, яким підтверджувались матеріальні збитки, завдані прийняттям Постанови № 289. Цього було достатньо для вручення повідомлень про підозру особам у кримінальному провадженні. Проте, в подальшому, були отримані інші докази, які вказували, що збитки насправді недоведені та їх неможливо встановити. Він також зазначив, що органу досудового розслідування, фактично, залишилося 3 дні строку для досудового розслідування, за які неможливо було отримати додаткові докази.

Під час прийняття рішення слідча суддя звернула увагу на те, що заявник мав цей процесуальний статус лише у одному з епізодів у кримінальному провадженні, тому оцінювала обґрунтованість і вмотивованість постанови у контексті саме цього епізоду. Так, вона застосувала перевірку постанови на відповідність формальним вимогам та за підставою закриття.

Щодо достатності доказів слідча суддя дослідила надані матеріали з висновками експертів та дійшла до висновку, що у кримінальному провадженні містяться суперечливі висновки експертів, які не дозволяють вказувати з високим рівнем ймовірності, що було завдано істотну шкоду (матеріальні збитки) прийняттям Постанови № 289. Для належної оцінки обставин, слідча суддя виходила з положень кримінального процесуального закону, дотримуючись при цьому балансу між обов'язком прокурора здійснювати державне обвинувачення та його повноваженнями щодо закриття кримінального провадження, та врахувавши принципи щодо відновлення кримінального переслідування та, найважливіше, положення щодо того, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь in dubio pro reo. Тому, слідча суддя дійшла до висновку, що прокурор обґрунтовано прийняв постанову з підстави того, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді.

Слідча суддя також звернула увагу на тривалість досудового розслідування (понад 3 роки), продовження такого строку органом досудового розслідування та безперешкодність збирання ним доказів упродовж усього строку. Вона врахувала той факт, що до закінчення строку досудового розслідування залишилося три дні, а за цей час неможливо ефективно зібрати докази, які можуть бути достатніми для доведення винуватості особи. Продовжити цей строк неможливо.

При цьому, слідча суддя звернула увагу на те, що ця стаття містить матеріальний склад злочину, тобто істотна шкода, завдана вчиненням такого злочину, має безумовно мати грошове вираження.

Враховуючи всі доводи сторін та матеріали справи, слідча суддя дійшла до висновку, що постанова прокурора про закриття кримінального провадження є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому скарга заявника та його представниці не підлягає задоволенню.



В НАБУ заявляють, що це рішення ВАКС не є остаточним та може бути оскаржено в Апеляційній палаті ВАКС. Крім того, Нацбюро подало скаргу на дії прокурора до в.о. керівника САП та генерального прокурора, і сподівається на ухвалення ними швидкого рішення.

«НАБУ переконане, що крапку у справі «Роттердам+» має ставити суд за результатами змагального процесу. Будь-які рішення у цій справі за межами судового процесу не відповідають законним інтересам громадянського суспільства і держави», - зазначили в Нацбюро.



«Роттердам+» - методика визначення вартості вугілля у якості палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні, яка застосовувалася з 1 травня 2016 по 30 червня 2019 року. Відповідно до методики, вартість вугілля, яке купувалося всередині України для ТЕЦ, дорівнювала вартості вугілля, доставленого в Україну з порту Роттердам у Нідерландах.

При цьому, тоді близько 70% ринку контролювала компанія Ріната Ахметова ДТЕК.

Нагадаємо, у 2017 році органи досудового розслідування відкрили кримінальне провадження, більш відоме під назвою «справа Роттердам+», щодо можливого зловживання службовими особами НКРЕКП, Управління енергоринку, за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» своїм службовим становищем для одержання неправомірної вигоди для Генеруючих компаній теплових електростанцій з числа групи компаній ДТЕК. З цією метою, як вважало слідство, НКРЕКП розробила та прийняла Постанову № 289 від 03.03.2016 року, що встановила порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії.

У серпні 2019 року у вказаній справі НАБУ повідомило підозру кільком особам, у тому числі екс-голові Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитру Вовку.

28 серпня 2020 року, попри те, що розслідування «Роттердам+» знаходилося на завершальній стадії, прокурор САП вирішив закрити справу. При тому, як зазначили в НАБУ, за весь час розслідування він жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення та не цікавився у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування.

OstanniPodii.com


                 
 


НОВИНИ ВІД ПАРТНЕРІВ:
СХОЖІ НОВИНИ:
Екс-голову НКРЕКП оголошено в міжнародний розшук


06:19, 21 серпня 2019 р.
Екс-голову НКРЕКП оголошено в міжнародний розшук
 
Підозрюваному зі справи про "Роттердам+" суд визначив заставу лише у 2 млн грн


08:19, 10 серпня 2019 р.
Підозрюваному зі справи про "Роттердам+" суд визначив заставу лише у 2 млн грн
 
НАБУ: завдяки «Роттердам+» завдано збитків на 18,87 млрд грн


15:38, 8 серпня 2019 р.
НАБУ: завдяки «Роттердам+» завдано збитків на 18,87 млрд грн
 
 
Залишити свою думку:
Ваше і`мя:
Введіть число:    

Останні коментарі:

- ніхто ще не лишав коментарів -