Виявлені перші докази гігантського залишку навколо вибухаючої зірки

Відкрито докази наявності гігантстького залишку, що оточує вибухаючу зірку – оболонку з матерії, настільки величезну, що вона мала б регулярно вивергатися протягом мільйонів років.

Про це розповідають в Державному університеті Сан-Дієго.

Коли білий карлик, ядро мертвої зірки, знаходиться на тісній орбіті з іншою зіркою, він витягує з неї газ. Газ нагрівається і стискається, зрештою вибухаючи для створення нової. Цей вибух змушує зірку стати яскравішою в мільйон разів і викидати матерію зі швидкістю в тисячі миль на секунду. Випущена матерія утворює залишок або оболонку, що оточує нову.

Вчені досліджували нову в сусідній до нашої галактиці Андромеди, відому як M31N 2008-12a. Що робить цю нову незвичною, це те, що вона вивергається набагато частіше, ніж будь яка інша нова.

«Коли ми вперше виявили, що M31N 2008-12a вивергається щороку, ми були дуже здивовані», - зазначив Аллен Шефтер зі вказаного університету. Більш типовою періодичністю є 10 років.

Дослідники вважають, що M31N 2008-12a регулярно вивергалася мільйони років. Ці часті виверження з часом призвели до появи «супер-залишку», що оточує нову, розміром майже 400 світлових років.

Новини за подібною темою:

		"Габбл" показав досліджувану ним наднову типу Ia
		Нове дослідження про наднові стверджує, що темної енергії не існує
		Спостереження "Вебба" за лінзованою надновою допомагає підтвердити теорію Габбла

Використовуючи зображення з космічного телескопа Хаббла та з наземних телескопів, команда працювала над визначенням хімічного складу супер-залишку і підтвердженням його зв’язку з M31N 2008-12a. Результати цього, які вчені опублікували в журналі Nature, відкривають двері для ймовірності, що ця нова і залишок пов’язані з чимось більш важливим для Всесвіту.

Наднові типу Ia є одними з найпотужніших і найяскравіших об'єктів у Всесвіті і, як вважають, вони виникають, коли білий карлик перевищує свою максимально допустиму масу. У цей момент весь білий карлик розривається замість того, щоб зазнавати вибухів на поверхні, як це роблять інші нові. Вони відносно рідкісні і невидимі в нашій власній галактиці з початку 1600-х років.

Теоретичні моделі показують, що нові, які зазнають частих вибухів і оточені великими залишками, повинні притаювати масивні білі карлики, що наближаються до своєї межі. Це означає, що M31N 2008-12a веде себе точно так, як вважають астрономи, робить нова, перш ніж вона потенційно вибухає як наднова.

Відкриття додаткових великих залишків навколо інших нових допоможе визначити системи, що піддаються багаторазовим виверженням, і допоможе астрономам визначити, скільки наднових типу Ia утворюється; як часто вони виникають; та їх потенційна асоціація з новими, такими як M31N 2008-12a. Тип Ia наднової - критична частина розуміння того, як розширюється і зростає весь Всесвіт.

«Вони, по суті, є вимірювальними стрижнями, які дозволяють нам відобразити видимий Всесвіт», - сказав Шефтер. «Незважаючи на їхню важливість, ми не повністю розуміємо, звідки вони походять», - додав він.

Вчені на даний час працюють над тим, щоб зрозуміти, чи є те, що вони спостерігали з M31N 2008-12a, рідким явищем, або там є невидима популяція подібних нових.

• Наднові