ВР прийняла «Заяву про відсіч збройній агресії РФ»

З метою створення юридичного підґрунтя для пред’явлення Україною консолідованої претензії Російській Федерації, Верховна Рада України прийняла постанову-заяву.

21 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків».

За постанову, зареєстровану за №2332 від 5.03.2015, проголосували 259 народних депутатів.

Як йдеться у пояснювальній записці до проекту постанови, необхідність її прийняття обумовлена потребою офіційного визнання парламентом України як представницьким органом факту, обсягу, наслідків та вимог, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Новини за подібною темою:

		В ISW проаналізували просування російських військ в районі Курахового
		ISW: війська рф використовують захоплення Вугледара для подальшого просування
		Російські окупанти розстріляли цивільних в Селидовому

Метою цієї постанови є створення юридичного підґрунтя для пред’явлення Україною консолідованої претензії Російській Федерації у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася 20 лютого 2014 року.

Розповідається про першу фазу збройної агресії – захоплення Криму, та другу фазу – у квітні 2014 року, коли «контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні групи проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року)».

Йдеться про обстріл терористами військово-транспортного літака Іл-76, внаслідок чого загинули 40 десантників та 9 членів екіпажу; збивання біля Слов’янська вертольоту Мі-8 – загинуло 9 військовослужбовців; збивання вертольоту Мі-8 в районі Савур-Могили та винищувача МіГ-29 поблизу Єнакієво; збивання з російського зенітно-ракетного комплексу «БУК» пасажирського літака Боїнг-777, внаслідок чого загинули 283 пасажири і 15 членів екіпажу.

Третя фаза збройної агресії, як йдеться в заяві ВР, розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням в Україну регулярних підрозділів російських ЗС. «З моменту підписання 5 вересня 2014 року Мінського протоколу Збройні Сили Російської Федерації та іррегулярні підрозділи російських найманців захопили Донецький аеропорт, Дебальцеве та інші населені пункти, розширивши контрольовану ними територію України у Донецькій та Луганській областях більше ніж на 500 кв. км. Постачання російських окупаційних сил відбувається за допомогою так званих «гуманітарних конвоїв», які регулярно направляються на територію України шляхом несанкціонованого перетину українсько-російського державного кордону».

Вказуються міжнародні зобов’язання, які грубо порушила Російська Федерація:

- Статут ООН, відповідно до якого держави-члени повинні розв’язувати будь-які спори мирними засобами та утримуватись у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування (частина 3 і 4 статті 2);

- Гельсінський Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, підписаний 1 серпня 1975 року, відповідно до якого її держави-учасники визнають непорушними кордони всіх держав у Європі, та утримуватимуться від будь-яких дій, спрямованих на захоплення частини або всієї території будь-якої держави-учасника (частина 1, розділ ІІІ);

- Будапештський Меморандум про гарантії безпеки України у зв'язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який було підписано 5 грудня 1994 року, і який зафіксував зобов’язання Російської Федерації, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучених Штатів Америки

    -    поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, а також

    - утримуватися від загрози силою чи  використання сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і

    - ніколи не використовувати жодну їхню зброю проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй;

- Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, ратифікований обома сторонами 14 січня 1998 року, згідно з якими Україна та Російська Федерація, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів (стаття 2).

«Здійснення збройної агресії проти України Російська Федерація супроводжує цинічними і протиправними вимогами щодо зміни конституційного ладу України та її відмови від обраного цивілізаційного курсу». Ці вимоги вперше виклав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 5 березня 2014 року: непідписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС, відмова від вступу до НАТО, перенесення дати президентських виборів з 25 травня 2014 року на пізніший термін, розробка нової української Конституції,     федералізація України, надання російській мові статусу другої державної мови.

«Загарбання українських територій супроводжується незаконними привласненнями державного майна України в Автономній Республіці Крим та тотальними знищеннями інфраструктури та промислових підприємств у Донецькій та Луганській областях», - вказується  у прийнятій постанові-заяві.

«Жертвами збройної агресії Російської Федерації стали жінки та діти, зокрема, відповідно до даних ООН в період збройної агресії Російської Федерації було вбито 65 дітей, а 159 дітей отримали поранення», - заявляють в Верховній Раді.

Також заявляється про численні воєнні злочини та злочини проти людяності, вчинених найманцями Російської Федерації.

«Україна як держава, що безпосередньо постраждала від збройної агресії, має право на повернення всіх анексованих і окупованих українських територій, відшкодування всієї заподіяної їй шкоди та притягнення осіб, винних у здійсненні збройної агресії та скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, до кримінальної відповідальності», - йдеться в заяві ВР.

Верховна Рада України, діючи як представницький орган Українського народу, який є єдиним джерелом влади в Україні та має виключне право визначати конституційний лад України,

- засуджує небажання Російської Федерації припинити акти застосування збройної сили та погрози застосування сили проти України;

- підтримує рішучість Президента, Уряду, Збройних Сил України та добровольчих збройних формувань України продовжувати спротив збройній агресії Російської Федерації;

- відкидає як несумісні з Конституцією України і міжнародним правом будь-які вимоги Російської Федерації, спрямовані на втручання у внутрішні справи України, зокрема вимоги щодо федералізації України, зміни статусу української мови як єдиної державної мови та відмови України від свободи вибору курсу свого цивілізаційного розвитку;

- вимагає від Російської Федерації:

    1. невідкладного звільнення усіх заручників, військовополонених та незаконно утримуваних громадян України,

    2. термінового виведення з території України всіх військових формувань Збройних Сил Російської Федерації та припинення будь-якої підтримки терористичних організацій на сході України;

    3. безумовного відновлення спільного контролю над державним кордоном між Україною та Російською Федерацією;

    4. негайного повернення анексованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під контроль України;

    5. повного відшкодування всієї заподіяної збройною агресією шкоди у обсязі, визначеному у підготовленій Кабінетом Міністрів України консолідованої претензії України до Російської Федерації;

    6. притягнення до кримінальної відповідальності та покарання осіб, винних у плануванні, підготовці, початку та здійсненні агресії проти України та скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності. В разі відмови Російської Федерації покарати винних Україна залишає за собою право звернутись до Міжнародного кримінального суду з клопотанням розпочати розслідування ситуації, яка була викликана збройною агресією Російської Федерації проти України, яка тривала з 20 лютого 2014 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року № 145-VIII «Про заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєних злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та вбивства українських громадян»;

    7. відведення від українсько-російського кордону Збройних Сил Російської Федерації

- висловлює вдячність народу України та всій волонтерській спільноті за безкорисливу, щиру та ефективну підтримку Збройних Сил та збройних добровольчих формувань України;

- заявляє про своє прагнення до остаточного мирного врегулювання за столом переговорів відповідно до міжнародного права всіх породжених збройною агресією Російської Федерації наслідків;

- вітатиме розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру та безпеки, мандат якої передбачатиме встановлення міжнародного контролю на пунктах пропуску вздовж всієї лінії українсько-російського кордону та сприяння виведенню з території України формувань Збройних Сил Російської Федерації.

У разі відмови Російської Федерації від припинення збройної агресії проти України Верховна Рада України закликає міжнародне співтовариство до посилення санкцій щодо Російської Федерації як держави-агресора та прискорення надання Україні розширеної фінансової допомоги та постачання зброї, виходячи з того, що протидіючи російській збройній агресії, Україна стала на захист об’єднаної демократичної Європи та всього вільного світу.

OstanniPodii.com

• Ситуація на сході України