Політика на росії - ст. 3

путін ймовірно вважає, що "боротьба з нацизмом" є більш ефективною наративною лінією, ніж просування ідеології "русского мира".

Російські діячі можуть імітувати зацікавленість у поступках щодо місця України в західних інституціях, намагаючись спонукати Захід до випереджувальних поступок щодо територіальної цілісності України.

Російські суб′єкти інформаційного простору використовують катастрофу Іл-76 для того, щоб посіяти внутрішнє невдоволення в Україні та підірвати бажання Заходу продовжувати надавати військову підтримку Україні.

На додачу до закону про "іноагентів", російська влада планує арештовувати активи росіян, які публічно критикують напад на Україну.

путін неправдиво заявив, що росія підтримує "безумовну рівність" і "суверенітет" усіх держав у листі до саміту Руху неприєднання* від 20 січня, що суперечить офіційній позиції росії щодо її війни в Україні та її ширшим імперським амбіціям.

росія проводить інформаційну операцію, щоб представити оборонні навчання НАТО "Стедфаст дефендер - 2024", які є відповіддю на агресію росії проти України та російські погрози на адресу членів НАТО, як провокаційні.

Міністр закордонних справ росії сєргєй лавров підтвердив, що максималістські цілі росії в Україні залишаються незмінними та що росіяни не зацікавлені в переговорах з Україною чи Заходом.

Заступник голови Ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв 17 січня підтвердив, що ліквідація української державності та незалежності залишається однією з головних військових цілей росії.

Президент росії владімір путін продовжив демонструвати, що росія не зацікавлена в добросовісних переговорах з Україною та що його максималістські цілі, які рівнозначні повній капітуляції України й Заходу, залишаються незмінними.

Намагання кремля використати міфи т.зв. "Великої Вітчизняної війни" для підготовки російської громадськості до тривалої війни в Україні суперечить нинішньому рівню мобілізації на росії та риторичним спробам путіна запевнити росіян, що війна не матиме довготривалих внутрішніх наслідків.