Наука та техніка - ст. 18

Як припускають дослідники, випромінювана зіркою плазма відхиляється магнітним полем екзопланети; далі взаємодія збурює магнітне поле зірки та породжує аврори на зірці та радіохвилі.

Космічний телескоп Джеймс Вебб показав нове фото з дивовижним явищем, коли гравітація галактичного скупчення за 6 млрд світлових років від нас викривляє простір-час.

Вибух розміром з нашу Сонячну систему спантеличив учених, оскільки його форма - схожа на надзвичайно плоский диск - кидає виклик усьому, що ми знаємо про вибухи в космосі.

За допомогою найточніших та найдокладніших космологічних симуляцій, міжнародна команда зробила захопливе передбачення, яке може пролити нове світло на наше розуміння Всесвіту: у нашому космічному сусідстві очікує на відкриття велика популяція тьмяних галактик.

За допомогою космічного телескопа "Габбл" та даних більш ранніх місій з′ясовано, що величезна система кілець Сатурна нагріває верхні шари атмосфери планети-гіганта.

Аналіз отриманих з багатьох обсерваторій даних про найяскравіший з бачених досі гамма-спалахів вказує на те, що ми не зовсім правильно розуміємо, як колапсують зорі.

Скориставшись явищем, званим гравітаційним лінзуванням, астрономи вважають, що виявили чорну діру, яка перебуває на верхній межі того, наскільки теоретично великими вони можуть бути.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виміряно теплове випромінювання найвнутрішньої планети системи TRAPPIST-1, що знаходиться за 40 світлових років від нас.

Виявлено систему, в якій перед тим, як вибухнути надновою, білий карлик акреціює гелій, а не водень, набираючи масу повільніше, ніж вважалося раніше.

Науковці запропонували напрочуд просте пояснення дивної орбіти комети, яка випірнула з-за меж Сонячної системи та яку дехто навіть вважав інопланетним космічним кораблем.