"Вебб" розкриває кольори Еаренделя, найдальшої зірки серед виявлених

Перші спостереження космічного телескопа "Джеймс Вебб" за зіркою, яка випромінювала своє світло протягом першого мільярда років існування Всесвіту, дали змогу отримати відомості про тип зірки та навіть про галактику, що її оточує.

Про це розповідають в НАСА, передають OstanniPodii.com.

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" продовжив спостереження телескопа "Габбл" за найвіддаленішою зіркою, виявленою в дуже далекому Всесвіті, протягом першого мільярда років після Великого вибуху. Прилад NIRCam (Камера ближнього інфрачервоного діапазону) "Вебба" показав, що ця зоря являє собою масивну зірку B-типу, більш ніж удвічі гарячішу, ніж наше Сонце, та приблизно у мільйон разів яскравішу.

Зоря WHL0137-LS, прозвана дослідницькою групою "Еаренделем" ("Ранкова зоря" англосаксонською), розташована в галактиці "Дуга сонячного сходу" та її можна виявити тільки завдяки об'єднанню можливостей людських технологій та природи через ефект, що називається гравітаційним лінзуванням. І "Габбл", і "Вебб" змогли виявити Еарендель завдяки її вдалому розташуванню за складкою в просторі-часі, створеній масивним скупченням галактик WHL0137-08.

Новини за подібною темою:

		JWST встановив причину найяскравішого гамма-спалаху, але поглибив інше питання
		Вебб зондує галактику з екстремальним спалахом зореутворення
		"Вебб" показав місце народження наймасивніших типів зір

Галактичне скупчення, розташоване між нами та Еаренделем, настільки масивне, що викривляє саму тканину простору, що створює ефект збільшення, який дає змогу астрономам дивитися на скупчення, як через збільшувальне скло.

Тоді як інші об'єкти в галактиці завдяки гравітаційному лінзуванню проявляються багаторазово, Еарендель навіть на інфрачервоних знімках "Вебба" з високою роздільною здатністю має вигляд лише як одна точка світла. Виходячи з цього, астрономи визначили, що об'єкт збільшено щонайменше у 4 000 разів і, отже, він є надзвичайно малим — це найдальша з коли-небудь виявлених зірок, яку спостерігали через 1 млрд років після Великого вибуху.

Попередній рекордсмен серед найдальших зірок був виявлений "Габблом" і спостерігався приблизно через 4 млрд років після Великого вибуху. Інша дослідницька група за допомогою "Вебба" нещодавно ідентифікувала гравітаційно-лінзовану зірку, яку вони назвали Квайлур, — червоний гігант, що спостерігався через 3 млрд років після Великого вибуху.

Такі масивні зорі, як Еарендель, часто мають компаньйонів. Астрономи не очікували, що "Вебб" виявить супутників Еаренделя, оскільки вони будуть розташовані так близько один до одного та невиразні на небі. Однак, ґрунтуючись тільки на кольорі Еаренделя, астрономи вважають, що бачать натяк на холоднішу й червонішу зірку-компаньйона. Це світло було розтягнуте внаслідок розширення Всесвіту до довжин хвиль, що перевищують довжину хвилі, яку можуть виявити прилади "Габбла", і тому його можна було виявити тільки за допомогою "Вебба".

NIRCam "Вебба" також показує інші примітні деталі в Дузі сонячного сходу, яка є найбільш сильно збільшеною галактикою, виявленою за перший мільярд років існування Всесвіту. Серед особливостей — як молоді зореутворювальні області, так і старіші зорганізовані зоряні скупчення розміром до 10 світлових років. По обидва боки від складки максимального збільшення, яка проходить прямо через Еарендель, ці особливості віддзеркалюються спотворенням гравітаційної лінзи.

Область, де утворюються зорі, виглядає витягнутою, і її вік оцінюють менш ніж у 5 млн років. Більш дрібні точки по обидва боки від Еаренделя — це два зображення одного старішого, сформованого зоряного скупчення, вік якого оцінюють щонайменше у 10 млн років. Астрономи визначили, що це зоряне скупчення гравітаційно пов'язане та, найімовірніше, збережеться до наших днів. Це показує нам, який вигляд могли мати кулясті скупчення в нашому Чумацькому Шляху, коли вони утворилися 13 млрд років тому.

Наразі астрономи аналізують дані спостережень галактики Дуга сонячного сходу та Еаренделя за допомогою приладу NIRSpec (Спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону), який дасть змогу точно визначити склад і відстань до галактики.

З моменту відкриття "Габблом" Еаренделя, "Вебб" виявив за допомогою цієї методики також інші дуже далекі зорі, хоча й не настільки далекі, як Еарендель. Ці відкриття відкрили для фізики зірок нову область Всесвіту та нову тему для вчених, які вивчають ранній Всесвіт, де колись галактики були найменшими космічними об'єктами, які можна було б виявити.

Дослідницька група плекає обережну надію, що це може стати кроком до виявлення одного з найперших поколінь зірок, які складаються тільки із сирих компонентів Всесвіту, створених під час великого вибуху — водню та гелію.

Зображення: NASA, ESA, CSA, D. Coe (STScI/AURA for ESA; Johns Hopkins University), B. Welch (NASA’s Goddard Space Flight Center; University of Maryland, College Park). Обробка зображень: Z. Levay.

• телескоп Вебба